Скарга панів Негребецьких на жителів Умані, Камінки і Кублича, що зруйнували їх маєток у Негребівці1 (18 січня 1664 p.)
Року тисяча шістсот шістдесят четвертого, місяця січня вісімнадцятого дня.
B роки судові[110] [111] вінницькі, судочинством розпочаті на завтра після римського свята трьох королів[112], року вище на акті написаному, перед нами: Максиміліаном Очосальським, суддею, Миколаєм Жабокриць- ким, підсудком, Миколаєм Казіміром Жештелинським, писарем, — вінницькими урядовцями судовими земськими, воєводства Брацлавсь- кого, явившись особисто, уродженого його милості пана Олександра Жабокрицького, чесника[113] брацлавського, соленнітер2, від імені уродже- нихїх милостей панів: Яна з Негребівки Негребецького, войського брацлавського, і Єлжбіти з Грабова — Негребецької, малжонків3, вніс проте- стаціонем4 проти всього міста Умані і містечок, що до нього належать: Камінки, Кублича та інших, підданих їх милостей пані Оршулі Кали- новської, обозної коронної, і синів її милості як дідичів5 і сукцесорів6 його милості пана Самуеля Калиновського, обозного коронного, а то з приводу нападу гвалтовного на містечко Негребівку, аліас7 Шелпехову, маєтності їх милостей панів войських брацлавських, року минулого, тисяча шістсот шістдесят третього, ін майо8 і там фундітус9, так у підданих, яких було на п'ятсот осілості, так і в худобах їх та в будинках, знищення. Про що все згаданий протестанс10 залишає вільні дії за згаданими їх милостями панами Негребецькими, войськими брацлавськими, малжонками, ширшою протестацією в кожному суді і управлінні доходити (відшкодування) такого спустошення своєї маєтності; а згаданий тільки що протестанс, прекавендо індемнітамі[114] їх милостей, цю свою протестацію від імені їх милостей вносить і просить, щоб до актів12 прийнята і записана була, що отримав. Ет інконтіненту13 цей же згаданий протестанс презентував14 судові нинішньому три клячі: одну — плісниву, другу — тарантувату15, третю — гніду, взяту в той час при інвазії16 і зруйнуванні підданими вищеописаними згаданих добр дідич- них їх милостей панів Калиновських містечка Камінки, які цей же згаданий протестанс заразом виручив і їх до себе взяв; і заявив при цьому і про те, що волів шістнадцять, у той же час взятих, при протестанті залишаються, яких він з причини поганої дороги нинішньому судові презентувати не зміг, що через возних і шляхту сповістив і розповів, прекавендо1 також індемнітамі їх милостей панів Негребецьких, мал- жонків, не квід детрименті паціантур[115] [116], це судові нинішньому розповідає і після цього цю свою маніфестацію[117] повторну вносить і просить, щоб вона до актів коннотата[118] була, що отримав. Хрестоматія з історн'УкраїнськоїРСР: У 3 т. — K., 1959. —Т. І.—С. 378—379. 9.2.