«Повість минулих літ» про розселення слов’ян
...Ці слов'яни прийшли і сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — древлянами, тому що сіли в лісах, а ще інші сіли між Прип'яттю й Двіною і назвалися дреговичами/інші сіли на Двіні й назвалися полочанами по річці, що впадає в Двіну й носиТь назву Полота.
Ti ж слов'яни, котрі сіли біля озера Ьіьменя, прозвалися своїм ім'ям — слов'янами, й побудували місто та назвали його Новгородом. A інші сіли по Десні, й по Сеймі, й по Сулі й назвались северянами. I так розійшовся слов'янський народ, а по його імені і грамота назвалась слов'янська...Поляни ж жили в ті часи й володіли своїми родами, бо й до тієї братії були вже поляни і жили вони родами на своїх місцях, володіючи кожні своїм родом. I були три брати: один на ім'я Кий, другий — Щек, третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоревицею. I збудували городок в ім'я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужі мудрі та тямущі, і називались вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві.
...По смерті братів цих поляни пригноблювалися древлянами та іншими навколишніми людьми. I знайшли їх хозари сидячими на горах цих у лісах і сказали: «Платіть нам данину». Поляни, порадившись, дали від диму по мечу. І віднесли їх хозари до свого князя й до своїх старійшин, і мовили їм: «Ось нову данину захопили ми». Ti ж спитали у них: «Звідкіля?». Вони ж відповіли: «В лісі на горах над рікою Дніпром». Знову спитали ті: «А що дали?» Вони ж показали меч, і мовили старці хозарські: «Не добра ця данина, княже: ми добули її зброєю, гострою лише з одного боку, тобто шаблями, а у цих зброя на два боки гостра, тобто мечі: стануть вони коли-небудь збирати данинуі з нас, і з інших земель». .1 збулося це все, бо ж не по своїй волі говорили вони, а по божому повелінню.
B літо 360 [852 рік], індикта 15, коли почав царювати Михаїл, стала прозиватися Руська земля. Дізналися ми про це тому, що при цьому цареві приходила Русь на Цареград, як пишеться про це в літописанні грецькому. Ось чому з цієї пори почнемо і числа покладемо.
Аавня історія України: У 2 кн. / П. П. Толочко (керівник авт. колективу). Д. H. Козак, C. Д. Кри- жицький та ін. — K., 1995. — Кн. 2, — C. 203.
2.1.