Повідомлення Страбона про грецькі колонії на узбережжі Чорного моря
Якщо пливти з Таміракської затоки[XXI] [XXII], то ліворуч буде містечко і друга гавань херсонесців. Потім, якщо пливти вздовж берега, на південь виступає великий мис, що становить частину цілого Херсонесу. Ha ньому розташоване місто іраклеотів[XXIII], колонія тих, що живуть на південному березі Понта, яке зветься також Херсонесом (тобто півостровом) і міститься на 4400 стадій[XXIV] плавби від гирла Тіри[XXV]. ...Між містом і мисом є три гавані, потім іде стародавній Херсонес, що лежить у руїнах, за ним бухта з вузьким входом, коло якої переважно влаштовували свої розбійницькі кубла таври[XXVI], скіфське плем'я, які нападали на тих, що рятувались у цій бухті, зветься вона бухтою Символів[XXVII]. Бона з другою бухтою, що зветься Ктенунтом[XXVIII], утворює перешийок в 40 стадій. Це й є той перешийок, який замикає малий Херсонес, що становить, як ми сказали, частину великого Херсонесу, і має на собі місто з однаковою з півостровом назвою — Херсонес. Це місто раніше користувалося автономією, але потім, спустошуване варварами, примушене було взяти собі в покровителі Мітрідата Євпа- тора, який хотів іти на варварів, що живуть вище перешийка до Борис- фену й Андрія[XXIX]. Ці походи були готуванням до війни з римлянами. Че- рез це він, спонукуваний такими надіями, охоче послав військо в Херсонес і став воювати з скіфами, що були тоді під владою Скілура і його синів з Палаком на чолі; їх, за свідченням Посідонія, будо п'ятдесят, а за свідченням Апполлоніда — вісімдесят. Він силою підкорив їх собі і в той же час зробився владарем Боспору, яким добровільно поступився йому тодішній його володар Парісад. 3 тієї пориідотепер місто Херсонес підкорене владикам Боспору... Від Феодосії до Пантікапея близько 530 стадій; вся ця земля багата на хліб, має села і місто з доброю гаванню, зване Німфей[XXX]. Великий Херсонес і виглядом, і розміром подібний до Пелопоннесу; ним володіють боспорські владарі після того, як він увесь дужепо- страждав від безперервних війн. Раніш боспорські тирани володіли лише невеличким краєм при гирлі Меотіди і при Пантікапеї до Феодосії, а найбільшу частину країни до перешийка і Каркінітської затоки[XXXIII] займало скіфське плем'я таврів. Вся ця країна, а також, мабуть, і країна за перешийком до Борисфену, звалися Малою Скіфією. Через безліч переселенців, які переправлялись сюди з-за Tipy і Істра і заселяли цю країну, значна частина її теж дістала назву Малої Скіфії, бо фракійці віддавали їм землю, почасти примушувані силою, почасти ж унаслідок поганої якості грунту, бо більша частина цієї країни болотиста. Що ж до Херсонесу, то, за винятком гірської частини на морському березі до Феодосії, вся інша його частина становить рівнину з добрим грунтом і надзвичайно багату на хліб; земля, зорана абияк, будь-яким орачем, дає врожай сам-тридцять. Жителі давали в данину Мітрідатові 180 000 медимнів[XXXIV] хліба і 200 талантів[XXXV] срібла разом з азіатськими містечками коло Сіндіки. I в давніші часи звідси вивозили хліб до еллінів, подібно до того, як солону рибу з Меотіди. Розповідають, що Левкон послав з Феодосії афінянам 2 100 000 медимнів, ці самі жителі півострова спеціально звались хліборобами через те, що народи, які жили вище них, були номади, що живилися м'ясом різних тварин, переважно ж кониною, а також кобилячим сиром, молоком і сироваткою (остання, особливим способом приготовлена, є для них ласощами). Хлібороби ж хоч і вважалися щодо войовничості людьми більш мирними і цивілізованішими, але, бувши корисливими і стикаючись з морем, не втримуються від розбою і подібних незаконних засобів збагачення. Хрестоматія з історії Украінсько'і PCP: У 3 т. — K., /959.—T. 1.—C. 14—16.