Пашє-Озерський Микола Миколайович 1889-1962
 |
Правознавець, доктор юридичних наук (від 1954), професор.
У 1911 закінчив юридичний факультет Університету Св. Володимира і був залишений професорським стипендіатом. Від 1914 — приват-доцент; після захисту в 1918 магістерської дисертації «Реабилитация осужденного» обраний професором Київського університету. Деякий час був секретарем Київського юридичного товариства, водночас викладав на Вищих жіночих курсах і в Комерційному інституті. Потім працював у вузах Севастополя і Сімферополя. Впродовж 1921—1930 — професор Київського інституту народного господарства. Надалі співробітничав в адміністративних та академічних установах Києва. У 1937—1940 знову в Київському університеті: завідувач кафедри кримінального права. Від 1940 — у Львівському університеті: завідувач кафедри, проректор, в. о. ректора. У 1945— 1946 перебував у місцях позбавлення волі за безпідставною підозрою у колабораціонізмі з німецькими окупантами. Після звільнення — голова профспілки Львівського університету (1947—1948).У 1949—1960 працював на кафедрі кримінального права і процесу юридичного факультету Ростовського університету.
В 1954 захистив у Московському юридичному інституті докторську дисертацію.
Рукопис студентської роботи М. Паше-Озерського «Карательньїй механизм Уголовного Уложения 1903 года», виконаної на юридичному факультеті Університету Св. Володимира
Рукопис лекції М. Паше-Озерського «О повреждении имущества», прочитаної у Київському університеті 18 лютого 1915 р.
Сторінки паспортної книжки, виланої приват-доценту М. Паше-Озерському Університетом Св. Володимира. 1915 р.
Найважливіший документ студента — лекційна (нині залікова) книжка. Саме вона дає змогу бачити, які курси вивчалися та які оцінки за них отримані
Типовий зразок сторінки лекційної книжки студента юридичного факультету Університету Св. Володимира початку XX ст.