К. Митюков 1823-1885
Правознавець, заслужений ординарний професор кафедри римського права Університету Св. Володимира (від 1871), таємний радник (від 1881).
Народився у Києві в купецькій родині. Закінчив духовну семінарію та юридичний факультет Київського університету. Після захисту дисертації «О наследстве по римским законам» (1851) дістав ступінь доктора права й затверджений спочатку екстраординарним професором (1851), а від червня 1852 — ординарним професором кафедри римського права. У 1857—1858 перебував у закордонному науковому відрядженні, де вивчав стан викладання римського права у Німеччині, знайомився із джерелами та пам’ятками римського права у Франції та Італії.Після повернення до Університету Св. Володимира обирався деканом юридичного факультету (31 жовтня 1861 — вересень 1863, вересень 1865 — січень 1867), проректором зі звільненням від обов’язків декана (вересень 1863 — березень 1865, січень 1867 — липень 1871, лютий — жовтень 1878). 23 березня 1865 наказом міністра народної освіти був затверджений ректором університету на чотири роки. Однак у серпні того ж року через погіршення стану здоров’я подав у відставку з посади ректора. Звільнений 27 вересня 1865, але залишився деканом юридичного факультету й професором. У 1867 призначений головою комітету, що готував нові Правила для студентів Університету Св. Володимира.
У квітні 1869 призначений директором Демидовського юридичного ліцею в Ярославлі (обіймав посаду до 1870), але продовжував виконувати обов’язки ординарного професора Університету Св. Володимира. В жовтні 1871 затверджений у званні заслуженого ординарного професора кафедри римського права.
Опублікував один із перших у Росії підручник для студентів із курсу римського права, який неодноразово перевидавався. Був співзасновником Юридичного товариства при університеті (1877).
Протягом 1869—1874 — почесний мировий суддя Остерського повіту.
В. Чеважевский. Из прошлого Киевского университета и студенческой жизни (1870—1875)
«По соблюдении разньїх формальностей и по зачисленим в студенти юридического факультета мне с первого же дня захотелось исправно посещать лекции. Первую лекцию пришлось слушать по римскому праву профессора К. Митюкова: представительная фигура лектора, с классическим профи- лем лида, с немного суровим его вьіражением, ясная и отчетливая дикция, величественная жестику- ляция производит самое приятное, но и внушительное впечатление. Зто настоящий римлянин в костюме 19 столетия. Профессор Митюков читал свои лекции то стоя у кафедри, то сидя, и громким голосом. Лекции его по содержанию своєму представляли серьезньш и живой интерес, а потому исправно и охотно посещались студентами, в особенности когда профессор излагал курс истории рим- ского права. Правда, профессор нередко пополнял свои лекции и цитатами из латинского текста, но зто нисколько не охлаждало интереса к предмету чтения. Нередко г. Митюкова приходили слушать из ближайшей через зал аудитории студентьі-филологи. Свои требования к студентам г. профессор ограничивал знанием курса его литографированньїх лекций, не бьіл особенно строг и придирчив на зкзаменах и вообще пользовался глубоким уважением молодежи, хотя и не имел популярності».
З іменем Святого Володимира. Кн. 2. С. 193—194
«Как ни почтенньї ученьїе трудьі профессора Митюкова, но главная его сила всегда заключалась в редком таланте лектора. Он не отличался образностью вьіражений и свое- образной пластичностью язьїка московского профессора Крьілова, но по точности форму- лировки, по плавности и оживленности речи он всегда бьіл одним из лучших профессо- ров Киевского юридического факультета, которьій мог гордиться тем, что одна из его важнейших кафедр имеет своим представителем талантливого романиста в России. Осо- бенно памятньїми для слушателей профессора Митюкова бьіли его лекции по общей части римского права: в зтих лекциях била замечательна та легкость, с которою обтьясня- лись самьіе запутанньїе начала, самьіе сложньїе идеи классического права.
Одна из таких лекций — о юридических лицах, которую профессор Митюков читал в 1850 г. в присут- ствии министра народного просвещения кн. Ширинского-Шихматова, запечатлелась в па- мяти его тогдашних слушателей как такой образец академического чтения, которьій редко встречался не только в русских, но и в заграничньїх университетах. По простоте и изя- ществу формьі, при глубоком и сложном содержании зто бьіл истинньїй сЬе! (Гоеюте академического изложения. Слушатели профессора Митюкова всегда также с признательностью вспо- минают его гуманньїе, снисходительньїе отноше- ния к ним. Глубокий зна- ток своего предмета, без- укоризненньїй его препо- даватель, он всегда отличался славянской добро- той на екзаменах и крот- кими благожелательньїми отношениями к своим слушателям. Профессор Митюков — тип цельного славянина, глубоко даро- витого, но не рисующего- ся своим дарованием, да- ющего обществу только незначительньїе проценти из того богатого умст- венного и нравственного капитала, которий он но- сил в себе».
Биографи ческий словарь... С. 442
0. Романович-Славатинський. Зі споминів
«Зто бьіл человек глубокого сосредоточенного ума и редких лекторских дарований. Его лекции бьіли превосходньї... Перед профессором лежала на кафедре тетрадка, но он редко к ней прибегал и, грациозно переворачивая ее страницьі, большею частью читал на- изусть. Его бледньїе щеки разгорались ярким румянцем, когда он увлекался каким-нибудь вопросом. Замкнутьій и сосредоточенньїй, он бьіл очень горд, глубоко проникнут сознани- ем личного достоинства. Опасаясь, как бьі не уронить зтого достоинства и на деле не показаться менее умньїм, чем он бьіл в действительности, он избегал всяких должностей».
З іменем Святого Володимира. Кн. 1. С. 166
Подання К. Митюкова до Ради Університету Св. Володимира від 1 липня 1863 р. з переліком книг із римського права, які потрібно придбати для університетської бібліотеки
Сторінка журналу реєстрації професорського лекторію, де викладачі Університету Св. Володимира робили позначки про отримання і повернення книг та журналів. Серед інших відомих прізвищ є і підпис К. Митюкова. Лекторій був своєрідним професорським клубом.
Найцінніші надходження до університетської бібліотеки одразу потрапляли саме сюди
