Жалувана грамота короля Казимира литовському, руському і жмудському духовенству, дворянству, рицарям, шляхті, боярам і местичан (2 травня 1457 p.)

(Витяг)

... Ми, Казимир, з божою милістю виборний король Польський і великий князь Литовський, Руський і Жмудський та інших земель, маємо нагоду добротою і ласкою одарити достойних і мудрих духовних і світських княжат, рицарів, шляхтичів, бояр і міщан.

2. Bci дарування, привілеї церков головних, збірних і кляшторних в межах наших земель захищати будемо всією міццю держави.

3. Нікого з княжат, рицарів, шляхтичів, бояр і міщан, що живуть на землях наших, не будемо судити за наклепом, а лише через суд за правом християнським, звичаєм і правом держави нашої.

4. Також за проступок ніхто інший, а лише винуватий відповідно із правом християнським страчений має бути: ні дружина за проступок свого чоловіка, ні батько за проступок сина, ні інший родич, ні слуга не відповідають, хіба були б причетними до тих проступків, за вийнятком проступків проти держави.

5. Княжата, рицарі, шляхтичі, бояри мають право добровільно виїхати за межі земель нашого князівства для пощуків щастя, а також вчинків рицарських, за виключенням земель ворожих.

6. Предписуємо княжатам і рицарям, шляхтичам, боярам, міщанам маєтності свої і вотчини утримувати і привілеями користуватися. Вони мають право продати, поміняти, позичити, подарувати їх.

7. Після смерті батька сини та дочки не можуть бути позбавлені своєї СГіадщини, а мають право володіти нею разом з своїми найближчими родичами.

9. Дочки, племінниці і вдови можуть заміж виходить без дозволу на T* намісників наших, оберігаючи при цьому звичаї християнські.

10. Bci піддані наші, в тому числі селяни, від різних податей держав- ИИХ, платежів, зборів і повинностей звільняються, за винятком робіт по будівництву міст, а також ремонту старих укріплень.

13. Також обіцяємо, що землеволодінь панства нашого не зменши- MO, оберігатимемо їх у тих межах, що і предки наші мали.

14. Обіцяємо, що в межах земель держави нашої землеволодіння Лврігатимемо за їх віковічними власниками, не даватимемо у володіння чужоземцям. Ha засвідчення цього листа прикладається печат- KB наша.

Хрестоматія з історїїлержави і права України: У 2 Т. — K., 1997. — T. I. — C. 53—55.

5.2.