2. Субєкти права власностi колективного сiльськогосподарського пiдприємства

1. Закономiрностi функцiонування суспiльно-економiчних

вiдносин власностi зумовлюють потребу в правовому визначеннi й закрiпленнi кола їхнiх учасникiв, тобто кола субєктiв

права власностi.

присвячено ст. З Закону "Про власнiсть", згiдно з якою такими субєктами визнаються: народ України, громадяни, юридичнi особи та держава. Вiдповiдно до ст. 24 цього Закону

субєктом права колективної власностi визнається також

кожний окремо взятий колгосп.

Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" (ст. 7) субєктом права колективної власностi визнає

пiдприємство та його членiв як юридичну особу - в частинi

майна, яку вони одержують при виходi з пiдприємства. Оскiльки рiвноправними видами колективного сiльськогосйо

230 Роздiл XI

дарського пiдприємства є переважно КСГП (колишнi колгоспи), спiлки селян, пайовi товариства, агрофiрми, сiльськогосподарськi кооперативи, аграрно-виробничi асоцiацiї та iншi

подiбнi утворення, то кожний iз них, будучи згiдно з законом

i власним статутом юридичною особою, визнається субєктом

права колективної власностi. Закрiплення на рiвнi закону

зближення виробничо-господарської правомочностi пiдприємства як юридичної особи та ii|шiюмочностi юридичної особи як субєкта прана колективної власностi сприятиме пiдвищенню ролi пiдприємств у сферi ринкових економiчних

вiдносин.

Визнання правовою нормою (ст. 7 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство") члена пiдприємства

субєктом права колективної власностi, а, отже, його права на

пай, як належну йому частку в колективнiй власностi пiдприємства, розширює коло майна, що є його особистою приватною власнiстю. Таке визнання права на пай є економiчним i

юридичним засобом забезпечення його права як спiввласника колективного господарства. Належне йому право на пай.i

нараховуванi систематично залежно вiд розмiру такого паю

дивiденди сприяють динамiцi вiдносин власностi у процесi

виробничо-пiдприємницької дiяльностi пiдприємства, наповненню вiдносин колективної власностi новим соцiально-економiчним змiстом.

2.

пiдприємствах функцiонують вiдповiднi виробничо-господарськi пiдроздiли. Виходячи з виробничої доцiльностi та згiдно

зi статутом, за ними закрiплюються, як уже зазначалося, земельнi угiддя, необхiднi засоби i знаряддя виробництва, виробничi примiщення, споруди та iнше майно. Цi майновi цiнностi є власнiстю пiдприємства. Лише йому належить право

розпорядження ними, а також продукцiєю, виробленою бригадами, фермами та iншими пiдроздiлами. Останнiм належить право повного господарського вiдання цим майном,

тобто їм надаються вiдповiднi правомочностi щодо рацiонального використання та розпорядження як засобами, так i продукцiєю виробництва; на них покладаються обовязки щодо

належної їх схоронностi. Але як субєкти права повного господарського вiдання, а не права власностi, вони не можуть

вирiшувати питання щодо самостiйного розпорядження за

Право власностi КСГП 231

крiпленим за ними майном або ж виробленою сiльськогосподарською продукцiєю.

4. КСГП, ВСГК, АСГТ як юридична особа є субєктом

права спiльної часткової власностi в тому разi, коли воно обєднує частину своїх засобiв виробництва (наприклад, цегельний завод) i коштiв при створеннi мiжгосподарського переробного пiдприємства, агропромислового обєднання чи iншого спецiалiзованого пiдприємства. У таких випадках пiдприємство стає спiввласником як майнових цiнностей, так i

тих доходiв, що набуваються завдяки виробничо-господарськiй дiяльностi зазначених агропромислових утворень. Пiдприємство може бути спiввласником збудованих i функцiонуючих з його участю мiжгосподарських санаторiїв, будинкiв вiдпочинку, культурно-спортивних обєктiв. Частка пiдприємства у спiльнiй власностi належить йому за правом

колективної нласностi.

5. Право власностi є абсолютним правом. Пiдприємство

здiйснює його лише через свої органи управлiння - загальнi

.iбори членiв пiдприємства, збори уповноважених, правлiння,

Голову правлiння. В межах, установлених законом i статутом,

дише цi органи можуть вирiшити, як використовувати майно,

засоби i продукти виробництва, кошти.

Абсолютнiсть права власностi пiдприємства полягає в його

недоторканностi, в недопустимостi фактичного усунення

субєкта цього права вiд здiйснення ним правомочностi розпоряджатися своїми коштами або засобами, переданими йому для участi у створеннi статутного фонду (мiжгосподарських органiзацiй або обєднань).

взяли участь у створеннi статутного фонду мiжгосподарських

будiвельних органiзацiй, з роками були позбавленi права на

частину чистого прибутку, одержуваного цими органiзацiями,

а з утворенням, наприклад, концерну Украгропромбуду, як

державно-кооперативного формування, фактично були позбавленi права власностi на свою частку в основних та обiгових коштах цього концерну.

Державнi органи не можуть втручатися в здiйснення

КСГП або мiжгосподарськими органiзацiями свого права

власностi, в цiлому, i права розпорядження його окремими

обєктами. Зокрема, Законами "Про власнiсть", "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" забороняється

мiсцевим органам влади та iншим державним органам i ко

232 Роздiл XI

лективним органiзацiям розпоряджатися майном та проводити вилучення майна, яке належить недержавним пiдприємствам, розпоряджатися коштами, робочою худобою та продукцiєю, зобовязувати цi пiдприємства надавати грошовi суми i натуральнi засоби на погреби, прямо не передбаченi законами України.