2. Розмежування аграрних правовiдносин

1. Розмежування аграрних правовiдносин залежно вiд їх

юридичної сутностi (природи) має вiдповiдне теоретичне i

науково-практичне значення. Воно сприяє обгрунтованому

науковому i судовому (арбiтражному) тлумаченню аграрноправових норм, ефективному їх застосуванню i додержанню

законностi, а також використовується в процесi законотворчостi (кодифiкацiї) у сферi аграрного законодавства.

розмежування вiдiграє певну роль у системi наукових аграрно-правових дослiджень i визначення структури аграрного

права як навчальної дисциплiни.

Аграрнi правовiдносини, взятi у цiлому, являють собою

єдиний органiчний комплекс вiдносин1. Усерединi цiєї єдностi є певнi вiдмiнностi, що визначаються характером i змiстом регульованих правом конкретних аграрних вiдносин, якi

складаються у процесi виробництва, розподiлу, обмiну i споживання.

Аграрним правовiдносинам властиве певне їх розмежування (диференцiацiя). Воно зумовлене, з одного боку, спiльнiстю в характерi виробництва продуктiв харчування субєктами

1 Див.: Аграрнеє право. - М., 1996. - С. 73.

Роздiл III

аграрного пiдприємництва, а з iншого - рiзноманiтнiстю

способiв (засобiв, методiв) визначення кола i правового регулювання аграрних вiдносин. Мається на увазi своєрiднiсть

поєднання вiдносин, що виникають у процесi здiйснення виробничо-господарської, комерцiйної дiяльностi та здiйснення

економiчних i соцiальних функцiй усерединi субєктами аграрного пiдприємництва всiх форм власностi та господарювання, i, щонайперше, приватних юридичних осiб. У цьому

разi виникають i функцiонують своєрiднi локальнi, тобто

внутрiшнi (внутрiшньогосподарськi) аграрнi правовiдносини.

Водночас усерединi агропромислового комплексу iснують

своєрiднi звязки виробничо-господарського призначення i

характеру. Це - вiдносини мiж субєктами аграрної пiдприємницької дiяльностi всiх форм власностi й форм господарювання з субєктами пiдприємництва у сферi аграрно-виробничого сервiсу (агрохiмiчне, мелiоративне, ремонтно-технiчне

та iнше обслуговування, матерiально-технiчне забезпечення,

будiвництво тощо).

(агросерпiсне) обслуговування субєктiв аграрної пiдприємницької дiяльностi всiх форм власностi й форм господарювання. Зовнiшнi ж господарськi звязки i тi взаємини, що при

цьому виникають, є предметом аграрного права, а самi

вiдносини слушно розглядати як зовнiшнi аграрнi правовiдносини.

Аграрнi зовнiшнi правовiдносини за характером i змiстом

можуть розмежовуватися на такi види:

а) вiдносини у сферi реалiзацiї права власностi на нерухоме i рухоме майно, що належить субєктам аграрного пiдприємництва; б) договiрнi вiдносини; в) податковi вiдносини;

г) делiктнi вiдносини (протиправнi правопорушення).

2. Аграрнi правовiдносини характеризуються як такi, що

перебувають у залежностi та прямому звязку з правом власностi. Юридичне закрiпленi її ньому форми привласнення,

розпорядження i використання матерiальних благ, засобiв i

продукцiї виробництва є визначальними при утвореннi економiчного механiзму господарювання, визначеннi змiсту товарно-грошових ринкових взаємин, характеру внутрiшнього

самоврядування приватних (колективних) аграрних пiдприємцiв i управлiння ними з боку їх представницьких органiв, а

також взаємин з органами державної влади та управлiння.

Аграрнi правовiдносини 71

Право власностi КСГП, селянського i приватного пiдсобного господарства громадян є правом абсолютним. Воно є

економiчною передумовою своєрiдних господарсько-договiрних вiдносин, що iснують в аграрному секторi народного господарства. Цим правом зумовлюються правовi способи юридичного захисту при порушеннi прав власника. Зокрема, з

них аграрно-правовими є вiдносини щодо дисциплiнарної та

матерiальної вiдповiдальностi членiв КСГП та iнших найманих працiвникiв у випадку вчинення ними дисциплiнарного

проступку або заподiяння майнової шкоди.

3. Формування i дiяльнiсть приватних колективних, державних, спiльних аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв

приводить до виникнення вiдповiдних вiдносин процедурнопроцесуального характеру.

процсдурно-процесуальними є вiдносини щодо порядку та

умов прийняття громадян до членiв КСГП, кооперативу, при

вирiшеннi питання про припинення цих вiдносин. Вiдносини

процедурного характеру мають мiсце в процесi реалiзацiї вимог самоврядування, зокрема в голосуваннi (таємному чи вiдкритому) при виборах органiв управлiння, вирiшеннi питань

виробничо-господарського чи соцiального характеру, додержаннi процедурних вимог в органiзацiї роботи контрольноревiзiйних органiв управлiння, додержаннi виробничих технологiчних стандартiв, порядку списання майна тощо. Цi вiдносини, будучи врегульованими нормами аграрного права, за

своєю природою є аграрними правовiдносинами.

Певнi процедурнi питання виникають i при впровадженнi

таких виробничих форм, як селянськi (фермерськi) господарства, при орендi землi або ж iнших основних засобiв виробництва.