2. Розмежування аграрних правовiдносин
1. Розмежування аграрних правовiдносин залежно вiд їх
юридичної сутностi (природи) має вiдповiдне теоретичне i
науково-практичне значення. Воно сприяє обгрунтованому
науковому i судовому (арбiтражному) тлумаченню аграрноправових норм, ефективному їх застосуванню i додержанню
законностi, а також використовується в процесi законотворчостi (кодифiкацiї) у сферi аграрного законодавства.
Такерозмежування вiдiграє певну роль у системi наукових аграрно-правових дослiджень i визначення структури аграрного
права як навчальної дисциплiни.
Аграрнi правовiдносини, взятi у цiлому, являють собою
єдиний органiчний комплекс вiдносин1. Усерединi цiєї єдностi є певнi вiдмiнностi, що визначаються характером i змiстом регульованих правом конкретних аграрних вiдносин, якi
складаються у процесi виробництва, розподiлу, обмiну i споживання.
Аграрним правовiдносинам властиве певне їх розмежування (диференцiацiя). Воно зумовлене, з одного боку, спiльнiстю в характерi виробництва продуктiв харчування субєктами
1 Див.: Аграрнеє право. - М., 1996. - С. 73.
Роздiл III
аграрного пiдприємництва, а з iншого - рiзноманiтнiстю
способiв (засобiв, методiв) визначення кола i правового регулювання аграрних вiдносин. Мається на увазi своєрiднiсть
поєднання вiдносин, що виникають у процесi здiйснення виробничо-господарської, комерцiйної дiяльностi та здiйснення
економiчних i соцiальних функцiй усерединi субєктами аграрного пiдприємництва всiх форм власностi та господарювання, i, щонайперше, приватних юридичних осiб. У цьому
разi виникають i функцiонують своєрiднi локальнi, тобто
внутрiшнi (внутрiшньогосподарськi) аграрнi правовiдносини.
Водночас усерединi агропромислового комплексу iснують
своєрiднi звязки виробничо-господарського призначення i
характеру. Це - вiдносини мiж субєктами аграрної пiдприємницької дiяльностi всiх форм власностi й форм господарювання з субєктами пiдприємництва у сферi аграрно-виробничого сервiсу (агрохiмiчне, мелiоративне, ремонтно-технiчне
та iнше обслуговування, матерiально-технiчне забезпечення,
будiвництво тощо).
Вказанi пiдприємства покликанi здiйснювати на договiрних засадах аграрно-виробничо-господарське(агросерпiсне) обслуговування субєктiв аграрної пiдприємницької дiяльностi всiх форм власностi й форм господарювання. Зовнiшнi ж господарськi звязки i тi взаємини, що при
цьому виникають, є предметом аграрного права, а самi
вiдносини слушно розглядати як зовнiшнi аграрнi правовiдносини.
Аграрнi зовнiшнi правовiдносини за характером i змiстом
можуть розмежовуватися на такi види:
а) вiдносини у сферi реалiзацiї права власностi на нерухоме i рухоме майно, що належить субєктам аграрного пiдприємництва; б) договiрнi вiдносини; в) податковi вiдносини;
г) делiктнi вiдносини (протиправнi правопорушення).
2. Аграрнi правовiдносини характеризуються як такi, що
перебувають у залежностi та прямому звязку з правом власностi. Юридичне закрiпленi її ньому форми привласнення,
розпорядження i використання матерiальних благ, засобiв i
продукцiї виробництва є визначальними при утвореннi економiчного механiзму господарювання, визначеннi змiсту товарно-грошових ринкових взаємин, характеру внутрiшнього
самоврядування приватних (колективних) аграрних пiдприємцiв i управлiння ними з боку їх представницьких органiв, а
також взаємин з органами державної влади та управлiння.
Аграрнi правовiдносини 71
Право власностi КСГП, селянського i приватного пiдсобного господарства громадян є правом абсолютним. Воно є
економiчною передумовою своєрiдних господарсько-договiрних вiдносин, що iснують в аграрному секторi народного господарства. Цим правом зумовлюються правовi способи юридичного захисту при порушеннi прав власника. Зокрема, з
них аграрно-правовими є вiдносини щодо дисциплiнарної та
матерiальної вiдповiдальностi членiв КСГП та iнших найманих працiвникiв у випадку вчинення ними дисциплiнарного
проступку або заподiяння майнової шкоди.
3. Формування i дiяльнiсть приватних колективних, державних, спiльних аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв
приводить до виникнення вiдповiдних вiдносин процедурнопроцесуального характеру.
Такими є вiдносини, що виникають при здiйсненнi планування виробничо-господарської дiяльностi субєктами аграрного пiдприємництва. Вiдповiднопроцсдурно-процесуальними є вiдносини щодо порядку та
умов прийняття громадян до членiв КСГП, кооперативу, при
вирiшеннi питання про припинення цих вiдносин. Вiдносини
процедурного характеру мають мiсце в процесi реалiзацiї вимог самоврядування, зокрема в голосуваннi (таємному чи вiдкритому) при виборах органiв управлiння, вирiшеннi питань
виробничо-господарського чи соцiального характеру, додержаннi процедурних вимог в органiзацiї роботи контрольноревiзiйних органiв управлiння, додержаннi виробничих технологiчних стандартiв, порядку списання майна тощо. Цi вiдносини, будучи врегульованими нормами аграрного права, за
своєю природою є аграрними правовiдносинами.
Певнi процедурнi питання виникають i при впровадженнi
таких виробничих форм, як селянськi (фермерськi) господарства, при орендi землi або ж iнших основних засобiв виробництва.