3. Принципи аграрного права

1. Поняття аграрного права охоплює його принципи. В загальнiй теорiї права пiд принципами розумiють основоположнi засади, iдеї, науковi положення, що визначають загальну

спрямованiсть i найбiльш суттєвi риси правового регулювання; принципи визначають характер права в цiлому або окремих груп правових норм, iнститутiв галузей права.

принципiв права дає вiдповiдь на запитання: на яких засадах,

яким чином здiйснюється правове регулювання, якi полiтичнi

та науковi iдеї лежать в його основi.

Принципи права проявляються при визначеннi структури

системи права, механiзму правового регулювання, визначають нормотворчу i правозастосувальну дiяльнiсть, впливають

на формування правового мислення i правову культуру, забезпечують логiчнiсть системи права. Принципи права вiдiграють певну роль при розробцi правових теорiй i концепцiй,

як правової орiєнтацiї субєктiв права, змiсту правових норм

чи їхнiх груп, забезпечення ефективного правового регулювання суспiльних вiдносин i законностi1.

Як загальноправовi, так i принципи аграрного права

мають своєю основою положення Конституцiї України.

Полiтична, соцiально-економiчна i правова значущiсть визначення i послiдовного додержання принципiв права взагалi,

принципiв аграрного права України зокрема, набуває особливої ваги в умовах становлення i змiцнення засад правової держави. Повсюдна реалiзацiя цього принципу i першорядної

вимоги сучасного суспiльства i державовладдя безпосередньо

1 Див.: Загальна теорiя держави i права: Пiдручник / За ред. академiка

АПрН України, доктора юрид. наук, проф. Копєбчшима В. В.. - К.: Юрiнком. 1997.-С. 109.

Предмет i система аграрного права 27

стосується всiх субєктiв - учасникiв аграрно-правових вiдносин.

2. Основними принципами права, закрiпленими у чинному нацiональному законодавствi, є: прiоритетнiсть права

власностi, захист прав власника, рiвноправнiсть, нерозривний звязок прав i обовязкiв, захист соцiальне не захищених

верств населення, законнiсть, вiдповiдальнiсть за вину, а також загальносвiтовi принципи дiяльностi аграрних пiдприємств кооперативного типу (членство, демократичнi iдеали,

суспiльна свiдомiсть тощо).

виробництва, правом власностi на неру хомiсть, державною

пiдтримкою та захистом прав власникiв, державною владою

(з додержанням вимоги "держава для людини"), необхiднiстю

чiткої органiзованостi i дисциплiни працi.

Кожний з даних загальних принципiв дiстає своє втiлення

в аграрних вiдносинах, так би мовити, на двох рiвнях - на

рiвнi сукупностi правових норм та на рiвнi їх ефективного

правозастосування.

При визначеннi принципiв аграрного права головним чином придiляється увага засадам внутрiшньогосподарських

правовiдносин, що виникають, функцiонують i припиняються в дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiдприємств як основного товаровиробника в сiльському господарствi. Принципи дiяльностi субєктiв аграрного права в сферi

зовнiшнiх аграрних правовiдносин, а це головним чином система ринкових економiчних вiдносин є тотожними з принципами дiяльностi субєктiв господарського права; вони обгрунтованi в науцi цiєї галузi права i враховуючи це в цьому пiдручнику не висвiтлюються.

3. Аграрне право є галуззю, з допомогою норм якої реалiзовується ст. 36 Конституцiї України про правоздатнiсть громадян України на свободу обєднуватися для здiйснення i захисту своїх прав i свобод, для задоволення своїх економiчних,

соцiальних та iнших iнтересiв. В нормах аграрного права ця

конституцiйна норма конкретизується, зокрема у законах

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство", "Про

сiльськогосподарську кооперацiю", "Про господарськi товариства". У конституцiйному положеннi закрiплено принцип

права членства у колективному сiльськогосподарському пiдприємствi, що грунтується на правi вiльного вступу i безпе

28

Роздiл i

решкодного виходу з його складу . За цими ж засадами регулюються вiдносини членства Законом "Про сiльськогосподарську кооперацiю".

4. Приватна (її, по сутi, рiзновид, прояв - колективна) i

державна власнiсть становлять економiчну основу утворення

та дiяльностi приватних, колективних i державних сiльськогосподарських пiдприємств, селянських (фермерських) господарств та господарювання орендарiв землi як виробникiв

товарної сiльськогосподарської продукцiї та учасникiв ринкових економiчних вiдносин.

При визначеннi принципiв аграрного права має першорядне значення та правова обставина, що Земельний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 13 березня 1992 р., визнав право власностi на землю не лише за

державою, але й за громадянами та за аграрними пiдприємствами кооперативного типу.

першому мiсцi. За цим правом приватної власностi громадяни України мають право отримати землю, зокрема для ведення селянського (фермерського) чи приватного пiдсобного

господарства.

З викладеного належить зробити висновок: принципом аграрного права є право власностi на землю, що належить виробникам сiльськогосподарської продукцiї з усiма правовими

наслiдками, якi з цього права випливають.

5. Власнiсть, будучи економiчною основою будь-якого виробництва, i право власностi визначають характер i змiст

виробничо-господарської дiяльностi аграрних товаровиробникiв. Виробничо-господарська дiяльнiсть є неодмiнною

умовою i характерною засадою упевненостi приватних, кооператиiїних (колективних), державних сiльськогосподарських

пiдприємств i селянських (фермерських) господарств у самостiйному ефективному пiдприємницькому господарюваннi. Цi засади закрiпленi в законах "Про пiдприємства в

Українi" (статтi 13, 14), "Про господарськi товариства" (статтi

6, 7), "Про селянське (фермерське) господарство" (статтi 6,

7), "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство"

(статтi 7-9).

6. Закрiплення в законодавствi права всiх субєктiв аграрного пiдприємництва самостiйно здiйснювати свою виробничо-господарську дiяльнiсть дiстає свiй прояв при визначеннi

Предмет 1 система аграрного права 29

правового становища цих субєктiв як юридичних осiб, ЇХ

спецiальну правоздатнiсть щодо всiх видiв дiяльностi i вiдображається вiдповiдно у конкретних правових iнститутах аграрного права.

Враховуючи все викладене, є пiдстави визнати принципом

аграрного права принцип правового забезпечення господарської самостiйностi й незалежностi селянських господарств;

агрогосподарських товариств, колективних сiльськогосподарських пiдприємств, спiлок селян, радгоспiв та iнших субєктiв

аграрних ринкових правовiдносин.

7. Всi субєкти аграрного пiдприємництва здiйснюють

свою виробничо-господарську дiяльнiсть у межах, визначених законодавством України, та вiдповiдно до своєї статутної

мети i правоздатностi.

рослинництва i тваринництва, а також її переробка та iншi

види дiяльностi, спрямованi на задоволення iнтересiв усiх

членiв пiдприємства.

Неодмiнною умовою зазначеної дiяльностi пiдприємства е

її пiдприємницька результативнiсть, тобто кожна з галузей

господарювання повинна бути прибутковою, економiчно вигiдною. Додержання цих умов випливає з вимог, викладених

у Законi "Про пiдприємництво". Згiдно зi ст. 1 цього Закону

пiдприємництво становить собою самостiйну iнiцiативу, на

власний ризик дiяльнiсть iз виробництва продукцiї, виконання робiт, надання послуг та заняття торгiвлею з метою одержання прибутку.

За умов повної господарської самостiйностi сiльськогосподарських пiдприємств як юридичних осiб набуває особливої значущостi додержання принципу правового забезпечення рацiонального поєднання високорентабельного виробництва та оптимального пiдприємництва у процесi їхньої дiяльностi.

Звiдси належить зробити висновок, що правове забезпечення пiдприємництва в сутностi iснування та самозабезпечення субєктiв аграрного пiдприємництва є принципом аграрного права.

8. Дiяльнiсть колективних, кооперативних, акцiонерних i

державних сiльськогосподарських пiдприємств, селянських

i господарств здiйснюється з неодмiнним використанням дого

вiрної форми регулювання економiчних та iнших суспiльних

вiдносин,

Реалiзацiя принципу пiдприємництва охоплює як внутрiшньогосподарськi, так i зовнiшнi ринковi економiчнi вiдносини. Виробничо-господарська дiяльнiсть колективних i державних сiльськогосподарських пiдприємств, селянських

(фермерських) господарств здiйснюється з неодмiнним використанням договiрної форми регулювання економiчних та iнших суспiльних вiдносин. Договiрнi зобовязання є основною

правовою формою регулювання ринкових економiчних вiдносин. Цi пiдприємства та селянськi (фермерськi) господарства укладають на добровiльних засадах з пiдприємствами i

органiзацiями, якi здiйснюють заготiвлю i переробку сiльськогосподарської продукцiї, договори на Її продаж.

за власним розсудом будь-яким iншим споживачам, у тому

числi через бiржу або на ринках.

У цьому звязку аграрному праву властивi принципи правового забезпечення оптимального використання аграрнодоговiрних вiдносин, посилення частки майнових аспектiв у

системi аграрних правовiдносин, змiцнення договiрної дисциплiни в АПК.

9. Аграрнi пiдприємцi - юридичнi особи приватного права

є субєктами права власностi на землi сiльськогосподарського

призначення та iншi природнi ресурси, без яких неможливе

ведення сiльського господарства, знаряддя, засоби, кошти i

продукцiю сiльськогосподарського виробництва. Державнi

сiльськогосподарськi пiдприємства володiють, користуюїься i

розпоряджаються землею сiльськогосподарського призначення на правi користування. Засоби i сiльськогосподарська продукцiя належать їм на правi повного господарського вiдання.

Зазначенi форми власностi i право власностi забезпечують

рiвноправнiсть виробникам продуктiв харчування i сiльськогосподарської сировини у здiйсненнi аграрно-пiдприємницької дiяльностi та їхньої участi у ринкових економiчних вiдносинах. Вони створюють необхiднi засади i умови для членiв

колективних та працiвникiв державних сiльськогосподарських пiдприємств брати участь у суспiльному виробництвi i

одержувати винагороду за свою працю, вирiшувати соцiальнi,

культурно-побутовi та iншi питання суспiльного спiвжиття.

Предмет 1 система аграрного права 31

За сучасних умов функцiонування цих форм власностi

субєктiв сiльськогосподарського виробництва розвивається у

взаємозвязку з приватною власнiстю працiвникiв сiльського

господарства у виглядi паю i дивiдендiв вiд їхньої частки в основних та обiгових фондах та обсягу вкладеної працi. У найближчi роки зростатиме роль та значення паїв на земельнi

дiлянки, що припадають на кожного члена КСГП як субєкта

права власностi в разi його виходу iз колективного пiдприємства.

Власнiсть i право власностi в сiльськогосподарському виробництвi є визначальними для встановлення рiвноправностi

сторiн.

10.

форм власностi i форм господарювання господарська самостiйнiсть i самофiнансування, правомочностi субєкта права

власностi або субєкта права повного господарського вiдання

майном i коштами, пiднесення самоврядування зумовили потребу в ширшому застосуваннi локальної правотворчостi Тому цiлком правомiрно вважати поєднання правового регулювання дiяльностi всiх субєктiв аграрного пiдприємництва зi

допомогою державно-правових i локальних внутрiшньогосподарських правових актiв принципом аграрного права. :

11. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiїпiриємство" вперше на рiвнi законодавчого акта визначив змiст

самоврядування, тобто змiст колективної демократiї (ст. 22).

Зазначена норма дала пiдставу вважати правове регулювання

вiдносин колективної демократiї правовим iнститутом аграрного права пiд назвою право самоврядування. Подiбна правова норма i є в Законi "Про сiльськогосподарську кооперацiю"

(статтi 13-19).

Реалiзацiя права самоврядування провадиться шляхом визначення компетенцiї органiв управлiння колективних i державних сiльськогосподарських пiдприємств, додержання їхнiх

статутiв з питань колективної демократiї. Зважаючи на важливу практичну значущiсть управлiнської дiяльностi КСГП,

.цiлком пiдставне додержання вимог колективної демократiї

вважати принципом аграрного права.

12. Право громадян органiзовувати господарства i ставати

членами агропiдприємства кооперативного типу, зокрема спiлок селян, сiльгоспкооперативу тощо, передбачено ст- 5 Зако

3_________

ну "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство",

згiдно з якою членство в пiдприємствi грунтується на правi

добровiльного вступу до членiв пiдприємства i безперешкодного виходу з його членiв. Таким чином, ця правова норма

визначає важливий принцип аграрного права - принцип

добровiльного вступу до членiв субєктiв пiдприємництва колективного та кооперативного типу i право безперешкодного

виходу з цих утворень.