<<
>>

8. Правове регулювання оподаткування у сiльському господарствi

iстотний вплив на розвитої сiльського господарства

справляє система законодавства щодо оподаткування, яка

теж має певну специфiку в аграрнiй сферi. В цiлому вона згiдно з проголошеними цiлями повинна бути справедливою,

ефективною i простою.

Принцип справедливостi розумiється

як встановлення однакового податкового тягаря за однакових

обставин, або збiльшення податкового тягаря при зростаннi

бази оподаткування окремої особи. Порушення цього принципу майже завжди призводить до саботажу i боротьби прав

проти несправедливого оподаткування. В цiлому якщо оподаткування сiльськогосподарського виробника визнається

справедливим, то це багато в чому сприяє добровiльнiй згодi

сплачувати такi податки. Економiчними параметрами справедливостi при оподаткуваннi вважаються норми оподаткування з особистого прибуткового податку до 30-40 вiдсоткiв,

а ставки податку з корпорацiй вiд 35 вiдсоткiв до 50 вiдсоткiв.

Ефективнiсть як мета означає зведення до мiнiмуму перекручень економiчної дiяльностi, викликаної нерозмiрнiстю

високих податкiв до доходiв i спрямованої на вирiвнювання

сприятливих i несприятливих, з точки зору оподаткування,

секторiв економiки, а також створення такої системи, яка полегшує процес запровадження i стягнення податкiв. Просте

стягнення податкiв - це доступнiсть для розумiння системи i

її вимог та контроль з боку платникiв податкiв.

Як правило, системи оподаткування у федеративних державах мають кiлька рiвнiв, включаючи федеральнi податки,

податки земель або штатiв i мiсцевi податки. У бiльшостi країн оподаткування сiльського товаровиробника с бiльш пiльговим або бiльш орiєнтованим на сприятливий розпиток цiєї галузi, стратегiчно важливої для забезпечення економiчної безпеки держави. Податкове законодавство у сiльському госпо

А 2,2i иииниьнi

"тiНЯЯ"

676 Роздiл ххк

дарствi подiляється на законодавство про оподаткування доходiв i на оподаткування майна.

Воно багато в чому залежить

вiд форми органiзацiї i управлiння виробництвом.

Незважаючи на спроби його спростити, податкове законодавство надто обємне (закони про податки займають як правило сотнi i навiть тисячi сторiнок) i складне. Воно видiляє

багато субєктiв оподаткування, надаючи їм ряд привiлеїв,

можливiсть вибрати ту чи iншу систему оподаткування, той

чи iнший метод обчислення вартостi доходiв i майна, якi оподатковуються. Частина цього законодавства спецiалiзована i

присвячена безпосередньо регулюванню фермерського оподаткування, iнша - являє собою загальнi норми, якi застосовуються й до iнших галузей i сфер.

Детально розроблене i пристосоване до сучасних потреб

сiльського господарства податкове законодавство у США, на

характеристицi якого ми зупинимося детальнiше. У 1915 р.

фермерам США було надано можливiсть обрати систему розрахункiв для оплати податкiв за касовими книгами або за

збiльшеною вартiстю. У 1919 р. казна дозволила фермерам

списувати, як це робилося в iнших галузях економiки, капiтал, вкладений у виробництво. Пiсля закону про податки

1969 р. привiлейованою щодо оподаткування стала така форма у фермерському господарствi, як партнерство, що особливо привабливо для несiльськогосподарських партнерiв (iнвесторiв), якi вкладають свої кошти i заощадження у сiльськогосподарське виробництво фермерiв-родичiв або просто дiлових партнерiв.

У федеральному законодавствi США є три головнi правила, якi застосовуються до розрахункiв фермерського доходу й

iстотно залежать вiд форми органiзацiї i управлiння фермерським виробництвом. Цi правила не використовуються в iнших сферах i не поширюються на дiяльнiсть фермерiв, не

повязану з сiльськогосподарським виробництвом. Згiдно з

цими правилами:

а) платник податкiв може обрати систему розрахунку або за

касовою готiвкою надходжень, або за системою накопичень для

визначення податкових сум вiд фермерської дiяльностi;

б) вибiр системи звiтностi за податками дозволяє фермерам вибрати роки, в яких робилися закупiвля i продаж.

У системi накопичень при розрахунку оплати податкiв беруться до

уваги змiни у готiвцi фермерського майна;

Аграрне право зарубiжних країн 677

в) у податковому законодавствi вживається i шкала амортизацiйних вiдрахувань за роками.

При оподаткуваннi нерухомостi, прибуток капiталу оподатковується нижче нiж звичайний доход. У звязку з цим багато надходжень визначаються, як прибуток з капiталу для

зниження норм податкiв.

Серед важливих для сiльськогосподарських виробникiв

правил оподаткування треба зазначити, що податкове законодавство передбачає зниження податкiв на нерухомiсть для

господарств, якi займаються фермерством, але не квалiфiкуються як сiльськогосподарськi. У випадку смертi власника

податок може бути сплачений його спадкоємцями, якi вступили в спадщину, протягом наступних 10 рокiв. При оплатi

податку з нерухомостi, пiсля її оцiнки, вiн може бути виплачений протягом 5 рокiв.

Податкове законодавство направлено також на створення

сiльськогосподарського пiдприємства корпоративного типу,

що призводить до концентрацiї капiталу i збiльшення розмiрiв фермерського виробництва. Крiм порiвняно низьких

норм оподаткування корпорацiй порiвняно з iндивiдуальною

власнiстю, рiвень податкiв з корпорацiй був значно занижений податковим законом 1978 р.

Спонукає до корпоративної форми й те, що за податковим

кодексом фермерським корпорацiям дозволено не платити

федеральний податок, якщо вiн виплачується акцiонерами з

прибутку. Податкове законодавство надає також можливiсть

вираховувати витрати на харчування, будiвництво житла для

працiвникiв корпорацiї тощо. Корпорацiя може вiльнiше розпорядитися своїми коштами, нiж iндивiдуальний власник.

Крiм того, податок на корпорацiї зростає не в такiй високiй

прогресiї зi збiльшенням податкової суми, як це має мiсце

щодо iндивiдуальних власникiв. Корпорацiї мають й iншi податковi заохочення, якi роблять цю форму привабливою для

фермера. Саме це визначає швидке зростання i партнерiв, i

корпорацiй у сiльському господарствi США.

Характерною рисою податкового законодавства США є i

його спрямованiсть на прискорення процесiв амортизацiї капiталiв у сiльському господарствi.

Починаючи з 30-х рокiв,

там встановлюються строки служби основного капiталу i система амортизацiйних вiдрахувань, що оподатковуються.

678 Роздiл ХХК

Так, у 1962 р. законодавче були введенi "Правила i норми

амортизацiї", що ознаменувало перехiд вiд окремих розрiзнених заходiв щодо прискорення амортизацiї до загальнодержавної полiтики прискореного оновлення нового капiталу.

Амортизацiйнi норми скорочувалися на ЗО-40 вiдсоткiв порiвняно з ранiше встановленими, i це вiдкривало потiк нових

iнвестицiй на технiчне переозброєння i модернiзацiю обладнання, прискорене оновлення капiталу, для переходу до самофiнансування, розширеного вiдтворення основного капiталу. "Правила i норми амортизацiї" мiстили вже новi строки

служби сiльськогосподарської технiки i обладнання у сiльському господарствi, видiленого в особливу групу. У нових правилах було передбачено методи адмiнiстративного контролю,

ступенi списання, детальнi iнструкцiї щодо визначення розмiрiв амортизацiйних вiдрахувань з урахуванням строкiв

служби.

Подальшим кроком у розвитку амортизацiйної полiтики

стала система АДР1 - система строкiв служби основного капiталу, яка стала основним регулятором вiдтворення основного капiталу урядом. Вона вiдображає прагнення держави

створити сприятливi умови i для виробникiв сiльськогосподарської технiки i обладнання. Головною передумовою прийняття цього законодавства стало посилення стимулюючої

ролi iнвестицiй для швидкого економiчного розвитку, зростання валового нацiонального продукту, ефективного використання наявних потужностей. Система стала одним з найважливiших регуляторiв розвитку сiльськогосподарського виробництва.

Нормативнi строки служби у сiльському господарствi

встановлювалися для машин i обладнання - 10 рокiв, будiвель - до 26 рокiв.

Строк служби основного капiталу встановлювався рiвним

нормативному або перевищував його, i порядок його вибуття

або замiни погодження з прийнятим строком служби. Фермеру надавалося право вибирати бiльш тривалi або бiльш короткi строки списання на основi таблиць перерахунку темпiв

амортизацiї, що пропонувалися.

При розрахунку доходу, який оподатковується, податкове

законодавство дає можливiсть робити з нього вiдрахування на

Айеi Осргесiаiiоп Капзуїiет.

ТЬе Пер. оГСопiтегсе, такiї. 1971.

Аграрне право зарубiжних країн 679

амортизацiю капiталу, спрямованого на одержання доходу.

Метою таких вiдрахувань є надання сiльськогосподарському

виробнику можливостi вiдшкодувати вартiсть капiталу шляхом щорiчного списання протягом його економiчного використання. Таким чином, у податковiй системi утверджується

полiтика, заснована на облiку амортизацiйних строкiв. Визначення самого податку вiдбувається на основi Федерального кодексу внутрiшнiх доходiв, яким схвалена амортизацiйна

система основного капiталу. Отже, у податковому законодавствi США амортизацiя розглядається як вiдрахування на вичерпання, зменшення, знос (включаючи i моральний) основного капiталу. Сiльськогосподарському товаровиробниковi

регулярно, щороку дозволяється вираховувати iз прибутку необхiднi суми на ремонт, списання в резерв, на компенсацiю

витрат енергiї, а також на заробiтну плату. Якщо фермер купує машину, то вартiсть машини являє собою витрати функцiонуючого пiдприємства i повинна бути вiдшкодована з прибутку. Вартiсть машини розглядається як витрата на рiк її

придбання, оскiльки це зменшує доход пiдприємця. Амортизацiйнi вiдрахування дають можливiсть розподiлити вартiсть

машини на ряд рокiв, якi називаються строком служби основного капiталу. Для визначення строку служби i використовується система АДР.

По сутi справи податкова реформа особливо активiзувалася в перiод президентства Р. Рейгана. Вона була спрямована

на розвиток iнвестицiй у сiльське господарство та його реконструкцiю i передбачала:

- по-перше, скорочення строкiв списання, амортизацiї та

оподаткування;

- по-друге, зниження податкових ставок на доходи з метою кредитування на пiльгових пiдставах цiльових iнвестицiй:

Вона закрiплювала зниження податку на б вiдсоткiв на будiвлi i транспортнi засоби. Списання вартостi машин за цим

законодавством встановлювалося протягом 5 рокiв. Вiдсоток

пiльгового кредитування - вiд 6,5 вiдсоткiв до 10 вiдсоткiв.

При цьому акцент у податковому законодавствi робився на

стимулювання капiтальних вкладень на виробниче обладнання, машини i цiлi технологiчнi лiнiї первинної обробки та пiдготовки сiльськогосподарської продукцiї до реалiзацiї.

Прийняте в тi роки законодавство дозволяло сiльськогосподарському виробнику списувати вартiсть капiталовкладень

680

РОЗДiЛ XXIX

вiдповiдно до змiшаної процедури, яка вiдносила машини i

обладнання на фермах до рiзних категорiй згiдно зi строками

їх продуктивної дiяльностi.

iснуючi ранiше строки списання

до 4 рокiв для обєктiв будiвництва i до 28 рокiв для обладнання були визнанi як такi, що не вiдповiдали швидкому його

оновленню. Система була спрощена i всi капiталовкладення,

що оподатковувалися, були подiленi на класи iз зазначенням

для кожного класу строку амортизацiї. Були встановленi наступнi три строки амортизацiї:

а) трирiчний - для вантажiвок, обладнання для НШР i

контролю за строками погашення амортизацiї в перший рiк

дорiвнював 33 вiдсотки, другий рiк - 45 вiдсоткiв, третiй

рiк - 22 вiдсотки.

Податкове законодавство передбачає можливiсть надання

пiльг при сплатi податку для скорочення строкiв погашення

кредиту пiд 6 вiдсоткiв зi збiльшенням на 2-3 пункти порiвняно з дiючим розмiром податку;

б) пятирiчний - для сiльгоспмашин i обладнання, суми

погашення дорiвнювали 20 вiдсоткiв, 32 вiдсотки, 24 вiдсотки, 1 вiдсоток i 8 вiдсоткiв. Кредит на погашення податку

надавався з 10 вiдсоткiв порiвняно з ранiше встановленим у

6,5 вiдсоткiв;

в) десятирiчний - для споруд, магазинiв, складiв, в якому

податок на амортизацiю повинен погашатися за роками на

10 вiдсоткiв, 18 вiдсоткiв, 1 вiдсоток, 14 вiдсоткiв, 12 вiдсоткiв, 12 вiдсоткiв, 12 вiдсоткiв, 10 вiдсоткiв, 8 вiдсоткiв, 2 вiдсотка вiдповiдно. Як бачимо, найтривалiший строк амортизацiї встановлювався для нерухомостi. Треба зазначити, що така

система законодавства iстотно пiдвищила залучення вкладiв у

сiльське господарство i призвела до притоку значних капiталiв з iнших галузей економiки. Що ж стосується податкової

полiтики i законодавства штатiв, то треба зазначити, що в рядi штатiв дiє рiзноманiтне законодавство штатного рiвня щодо оцiнки сiльськогосподарського майна, яке також має на

метi стимулювати сiльськогосподарське використання земель

або використання їх для рекреацiйних цiлей, щодо бiльш

вiльної передачi земель з метою консолiдацiї землекористування.

<< | >>
Источник: В.З. Янчук. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. 1998

Еще по теме 8. Правове регулювання оподаткування у сiльському господарствi:

- Авторское право России - Аграрное право России - Адвокатура - Административное право России - Административный процесс России - Арбитражный процесс России - Банковское право России - Вещное право России - Гражданский процесс России - Гражданское право России - Договорное право России - Европейское право - Жилищное право России - Земельное право России - Избирательное право России - Инвестиционное право России - Информационное право России - Исполнительное производство России - История государства и права России - Конкурсное право России - Конституционное право России - Корпоративное право России - Медицинское право России - Международное право - Муниципальное право России - Нотариат РФ - Парламентское право России - Право собственности России - Право социального обеспечения России - Правоведение, основы права - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор России - Семейное право России - Социальное право России - Страховое право России - Судебная экспертиза - Таможенное право России - Трудовое право России - Уголовно-исполнительное право России - Уголовное право России - Уголовный процесс России - Финансовое право России - Экологическое право России - Ювенальное право России -