3. Правове регулювання експортно-iмпортних операцiй субєктiв агробiзнесу

1. Правове регулювання експортно-iмпортних операцiй

здiйснюється в рамках аграрної зовнiшньоторговельної полiтики держави i має бути спрямоване на забезпечення активного зовнiшньоекономiчного балансу України.

природно-клiматичних умов в Українi є значна кiлькiсть галузей АПК, якi спроможнi випускати конкурентоспроможну

продукцiю на зовнiшнiй ринок: зернове господарство (зерно,

борошно), бурякiвництво (цукор, спирт), олiйнi культури

(олiя), виноградарство (винна продукцiя), плодоовочiвництво

Див.: Аграрне законодавство України: проблеми ефективностi. - К.,

1998. - С. 182.

1i92

-..<, иу-,-,; едзд.сдайч i:-.

Роздiл ХХШ

(плоди, овочi, консерви), картоплярство (крохмаль, спирт),

скотарство, вiвчарство, птахiвництво (мясо-молочна продукцiя, вовна, овчина, шкiра тощо). На сучасному етапi вже

практично сформована концепцiя аграрної зовнiшньоторговельної полiтики, яка грунтується, по-перше, на розвитку в

Українi вiльної i регульованої державної системи мiжнародної

торгiвлi ресурсами у сферi агропромислового виробництва,

по-друге, створеннi спiльних пiдприємств для виробництва

сiльськогосподарської продукцiї i виробництва матерiальнотехнiчних засобiв, по-третє, на залученнi iноземного капiталу,

мiжнародних фiнансових iнститутiв, банкiв, приватного бiзнесу для iнвестування агропромислового комплексу, по-четверте, на розширеннi науково-технiчних звязкiв з метою пiдвищення наукоємностi та конкурентоздатностi виробництва1.

2. Вiдповiдно до п. 1. ст. 1 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", експорт (експорт товарiв) - продаж товарiв українськими субєктами зовнiшньоекономiчної

дiяльностi iноземним субєктам господарської дiяльностi (у

тому числi з оплатою в негрошовiй формi) з вивезенням або

без вивезення цих товарiв через кордон України, включаючи

реекспорт товарiв. При цьому термiн "реекспорт" (реекспорт

товарiв) означає продаж iноземним субєктам господарської

дiяльностi та вивезення за межi України товарiв, якi були ранiше iмпортованi на територiю України.

Згiдно з п.

- це купiвля (в тому числi з оплатою в негрошовiй формi) українськими субєктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi в

iноземних субєктiв господарської дiяльностi товарiв з ввезенням або без ввезення цих товарiв на територiю України,

включаючи купiвлю товарiв, призначених для власного споживання установами та органiзацiями України, розташованими за її межами.

3. Правове регулювання експортно-iмпортних операцiй

субєктiв агробiзнесу здiйснюється способами, передбаченими в законодавствi щодо зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а

саме:

-лiцензуванням;

у-квотуванням;

1 Див.-. Сучасна аграрна полiтика України: проблеми становлення. - К.,

1996.-С 614. р;

вравове регулювання зовнiшньоекономiчна дальностi..

593

- забороною на здiйснення окремих видiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

- позбавленням режиму найбiльшого сприяння або пiльгового спецiального режиму;

- запровадженням спецiальногго мита;

- запровадженням iндикативнiих цiн щодо iмпорту та/або

експорту товарiв;

- iншими способами, передбаченими законами та мiжнародними договорами України.

4. З метою стимулювання експорту або iмпорту продукцiї

сiльського господарства i АПК а<бо встановлення обмежень

щодо вивозу чи ввозу окремих вщдiв продуктiв харчування та

сiльськогосподарської сировини, адхисту вiтчизняних товаровиробникiв в Українi запроваджено режим лiцензування, передбачений ст. 16 Закону Україниi "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", а також запровадженi механiзми захисту iнтересiв нацiонального товаровиробника вiд субсидованого та

демпiнгового iмпорту, вiдповiдно> до прийнятих Верховною

Радою України 22 грудня 1998 р. названих вище спецiальних

законiв з цих питань.

5. Лiцензiя - це оформлений належним чином дозвiл на

експорт-iмпорт певної продукцiї, товару, iншого майна про.

тягом певного перiоду. Залежно Евд термiну дiї, iменного характеру, обсягу продукцiї, товару, щодо яких встановлюється

режим лiцензування, експортнi (iмпортнi) лiцензiї подiляються на: генеральнi та iндивiдуальна разовi та вiдкритi.

iмпортних лiцензiй розрiзняють також: антидемпiнговi, компенсацiйнi, спецiальнi.

Лiцензування i квотування експорту та iмпорту запроваджуються Україною самостiйно в особi її державних органiв у

таких випадках:

i - у разi рiзкого погiршення розрахункового балансу України, якщо негативне сальдо його перевищує на вiдповiдну

здату 25 вiдсоткiв вiд загальної суц валютних вимог України;

- у разi досягнення встановленого Верховною Радою України рiвня зовнiшньої заборгованостi;

- у разi значного порушення Ьiвноваги щодо певних товарiв на внутрiшньому ринку України, особливо сiльськогосподарської продукцiї, продуктiв рибальства, продукцiї харчової

промисловостi та промислових т<їварiв широкого вжитку;

594 Роздiл ХХУ>

- при необхiдностi забезпечити певнi пропорцiї мiж iмпортною та вiтчизняною сировиною у виробництвi;

- при необхiдностi здiйснення заходiв у вiдповiдь на дискримiнацiйнi дiї iнших держав;

- у разi порушення субєктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi правових норм цiєї дiяльностi, встановлених цим

Законом (у виглядi санкцiї запроваджується режим лiцензування);

- вiдповiдно до мiжнародних товарних угод, якi укладає

або до яких приєднується Україна (запроваджується режим

квотування).

В Українi запроваджуються такi види експортних (iмпортних) лiцензiй: генеральна, разова (iндивiдуальна), вiдкрита

(iндивiдуальна).

По кожному виду товару встановлюється лише один вид

лiцензiї.

6. Лiцензування здiйснюється в межах квот. Квота - це

граничний обсяг певної категорiї продукцiї, товарiв, в розмiрi

якого дозволено експортувати з України, iмпортувати в Ук"

раїну протягом встановленого термiну без зазначення чи з визначенням конкретних країн, куди вони експортуються чи з

яких вони iмпортуються. В Законi України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" квоти подiляються на антидемпiнговi, компенсацiйнi, спецiальнi.

По кожному виду товару може встановлюватись лише

один вид квоти.

Вiдповiдно до ст. З Закону України "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї" вiд 17 липня

1997 р.

(кiлькiснi обмеження) на ввезення продукцiї, що пiдпадає пiд

визначення першої та другої груп Товарної номенклатури

зовнiшньоекономiчної дiяльностi та оподатковується ввiзним

митом за пiльговою ставкою у встановленому цим Законом

розмiрi.

Зокрема, постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд

24 травня 1997 р. "Про регулювання ринку цукру" встановлено загальну квоту поставки цукру на внутрiшнiй ринок для

задоволення внутрiшнiх потреб держави, визначено порядок

формування i розмiщення квоти на виробництво цукру, який

поставляється на внутрiшнiй ринок.

Правове регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi... 595

Загальна квота поставки цукру на внутрiшнiй ринок (загальна квота на цукор) - максимальна кiлькiсть цукру, яка

.має бути поставлена на внутрiшнiй ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року. Пiд час визначення

загальної квоти на цукор враховуються такi критерiї:

- мiсткiсть внутрiшнього ринку цукру (обсяги цукру, якi

можуть бути реалiзованi протягом одного року з урахуванням

попиту);

- роздрiбна цiна на цукор та закупiвельна цiна на цукровi

буряки;

- виробництво цукру в середньому за останнi три роки,

iмпорт його та цукровмiсних продуктiв;

- рiвень платоспроможностi населення;

- рiвень попиту на цукор (обсяги цукру, що забезпеченi

платоспроможнiстю населення).

Загальна квота на цукор визначається Мiжвiдомчою комiсiєю з питань регулювання ринку цукру. Цукор, вироблений

понад загальну квоту, пiдлягає вiльнiй реалiзацiї лише за межами держави. Обсяги поставок цукру на експорт виробники

визначають самостiйно з урахуванням необхiдних ресурсiв

для виконання зобовязань за загальною квотою.

Вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд

6 квiтня 1998 р. (дiю постанови продовжено до 31 березня

1999 р. згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв вiд 28 сiчня

1999 р.1) на виконання ст. 2 Протоколу вiд 14 листопада

1997 р. до Угоди мiж Урядом України та Урядом Росiйської

Федерацiї про вiльну торгiвлю вiд 24 червня 1993 р.

26 грудня 1997 р. про механiзм поставок українського цукру

бiлого, який ввозитиметься у 1998 роцi на територiю Росiйської Федерацiї без обкладення митом запроваджено режим

лiцензування цукру бiлого, що походить i поставляється з територiї України на територiю Росiйської Федерацiї у 1998 р.

без обкладення митом у межах квоти, встановленої за домовленiстю з Росiйською Стороною. Експорт цукру до Росiйської Федерацiї в межах квоти здiйснюється на основi лiцензiй, виданих Мiнiстерством зовнiшнiх економiчних звязкiв i

торгiвлi, з термiном дiї не бiльш як 90 календарних днiв, згiдно з договорами купiвлi-продажу за попереднiм погодженням

Див. Урядовий курєр вiд 3 лютого 1999 р.

596

_Роздiл ХХУН

заявок субєктiв зовнiшньоекономiчiчної дiяльностi iз Мiнiстерством АПК в порядку, визначекному чинним: законодавством. Даною постановою передбачяається також: встановлен

ня iндикативних цiн на зазначений ц цукор бiлий бе-з обкладення митом в межах квоти.

Квоти у поточному роцi дiють до > дня проведеїпня аукцiону

з їх продажу на наступний рiк та псхоширюються та iмпортнi

поставки продукцiї тваринництва з з усiх країн. Їiри цьому

сiльськогосподарська продукцiя, яка а пiдлягає квотгуванню, не

звiльняється вiд обкладення ввiзним < (iмпортним) ямитом.

Обсяг квоти стосовно окремого вийду (типу, сорту) продукцiї тваринництва не може перевищуваати 10 вiдсотк-зiв вiд обсягу виробництва аналогiчної продукцщ.iї в Українi ро>ку, що передує поточному. Конкретний обсяг г квоти в межах зазначених 10 вiдсоткiв визначається Кабiнсїетом Мiнiстра ;iв України

вiдповiдно до обсягiв вiтчизняного виїиробництва окзремого виду продукцiї тваринництва та обсягiїчв її споживаЕжня (включаючи iмпортовану) у роцi, який пероедує поточноi-ту.

Квоти вважаються винятком з префференцiйних або пiльгових режимiв, у тому числi з угод про о вiльну торгiдлю, митнi

союзи, виробничу кооперацiю та iнiщцих подiбних -мiжнародних угод, якщо це передбачено такимни угодами.

Щорiчнi квоти на ввезення iмпорт-гної продую-даї тваринництва реалiзуються за кошти на аукiсiдiонах, якi пооводяться

Мiнiстерством сiльського господарств-ва i продово-пкьства України протягом 60 календарних днiв з дня оприлюдж-iення статистичних даних щодо фактичних об<5сягiв вiтчизнк-яного виробництва продукцiї тваринництва та а обсягiв її сгж-оживання

(включаючи iмпортовану) у роцi, якими передує гсвоточному.

Квоти, що залишаються нереалiзованиими протяговi>" зазначеного строку, подальшiй реалiзацiї або > використаннг-ю не пiдлягають.

стягується державне мито у розмiрi, ппередбаченомгу законодавством. ,

Доходи, отриманi вiд продажу квот, зараховуютьсз=я до Державного бюджету України. iнформаццiя щодо дати: заiгрова-i

дження та розмiру квот на продукцiю т -гваринництвiж, а також

вiдомостi щодо проведення аукцiонiв ; з продажу топких квот

оприлюднюються в офiцiйних перiодиччних видання-хх: Верховної Ради України та Кабiнету .МiнiстрЬiв Україн-и: н>ее; пiзнiше

нiж за ЗО календарних днiв до дня прооведення вiдп-товiдного

регулювання зоющшньовкономiчноi"10

Правове

597

аукцiону. Квота вважається реалiзоваi<°К) тiльки пiсля повної

сплати її вартостi ос-о>бою, яка виграв аукцiон. Подальший

перепродаж квот не дозволяється, при цьому вантажоодержувачем iмпортної продїацiї, що пiдлягає квотуванню, може бути виключно особа, ж кя виграла аукцi011

Квоти встановлюксугься на ввезення кожного виду продукцiї окремої чотиризн(ної товарної по31!"." груп i та И, згiдно

з Товарною номенк-тиатурою зовнiшньоекономiчної дiяльностi, i пiдроздiляються ца лоти, кожний з яких має становити

один вiдсоток вiд загального обсягу квоти на таку товарну

позицiю.

Для проведення аiукцiону Мiнiстерство сiльського господарства i продовольства України створює з числа своїх працiвникiв, якi мають статус державний службовцiв, аукцiонну

комiсiю, що дiє вiд i:иенi та за дорученням зазначеного Мiнiстерства.

Участь в аукцiонах з продажу квот може взяти будь-яка

особа, яка подала а-утсвдоннiй комiсiї заявку про свою участь

за формою, встано явленою Мiнiстер0T01 сiльського господарства i продовольства України, внесла реєстрацiйну плату

та заставний внесок у сумах, що визначаються мiнiстерством.

Встановлення додатгасових вимог до учасникiв аукцiонiв з продажу квот, обмеження їх кiлькостi або вiдмова у допуску їх до

участi в аукцiонi за iншими причинами не дозволяється.

Реєстрацiйна плсаїта встановлюється на рiвнi, достатньому

для покриття витрат Мiнiстерства сiльського господарства i

продовольства України з органiзацiї та проведення аукцiону в

розрахунку на одного учасника. Реє<"Фi"йна плата не пiдлягає поверненню учасникам аукцiону або врахуванню у цiнi

продажу квоти.

Заставний внесок пiдлягає поверненню учасникам, якi не

перемогли в аукцiонних торгах, або враховується при зменшеннi суми вартостi придбаної квоїи для переможцiв аукцiонних торгiв. Заста.вний внесок не повертається переможцю

аукцiонних торгiв, який протягом пяти робочих днiв, наступних за днем провеiдення аукцiоннiй торгiв, не сплачує повну

вартiсть придбаної iсвоти. При цьому сума заставного внеску такого учасника спрямовується До Державного бюджету

"України. у с. >

З урахуванням положень цiєї стат" кабiнет Мiнiстрiв Ук

раїяи встановлює порядок проведе""1 аукцiонiв з продажу

598

квот на ввезення продукцiї твариннинад на територiю України та оприлюднює його.

Спори мiж покупцями ввiзних йот та Мiнiстерством

сiльського господарства i продовольста України вирiшуються в судовому порядку.

Кабiнет Мiнiстрiв України подає Крховнiй Радi України

до i березня чергового року письмовiй звiт про виконання

вимог цiєї статтi стосовно продажу квiт на поточний рiк.

7. Протягом останнiх рокiв здiйснено ряд заходiв щодо лiбералiзацiї експорту шляхом скасування експортних квот та

лiцензiй, оскiльки законодавчi акти о(межували експорт товарiв, сiльськогосподарської продукцii (тварини, мясо, молочнi продукти, зерновi культури, iукор, спирт). Однак,

здiйснюючи курс на лiбералiзацiю зомiшньої торгiвлi, вживаються заходи щодо обмеження експорту сiльськогосподарської сировини, iмпорту продуктiв харчування та створення

посильного протекцiонiзму щодо експорту готової продукцiї

сiльського господарства i АПК. Вiдповiїйо до Закону України

"Про державне регулювання виробництва i торгiвлi сциртом

етиловим, коньячним i плодовим, алкогольними напоями та

тютюновими виробами" (iз наступними змiнами та доповненнями), його експорт-iмпорт здiйсноють спецiально уповноваженi органiзацiї, пiдприємства.

Вiдповiдно до Закону України "Про вивiзне (експортне)

мито на живу худобу та шкiряну сировину" вiд 7 травня

1996 р., постановою Кабiнету Мiнiстри України вiд 21 лютого

1997 р. "Про порядок експорту живої худоби сiльськогосподарськими товаровиробниками - юридичними особами без

сплати вивiзного (експортного) мита" звiльнено сiльськогосподарських виробникiв вiд сплати мита при експортi живої

худоби. При цьому пiдставою для митного оформлення експорту живої худоби сiльськогосподарсноiми товаровиробниками - юридичними особами без сплаги вивiзного (експортного) мита є довiдка, видана управлiнням сiльського господарства та продовольства обласної державної адмiнiстрацiї (а

для сiльськогосподарських товаровиробникiв, працюючих на

територiї Автономної Республiки Крим - органами, визначеними Радою мiнiстрiв АР Крим) за фiрмою, встановленою

даною постановою. Довiдка видається за наявностi у юридичної особи документiв, якi пiдтверджують, що продукцiя, яка

експортується без сплати вивiзного (експортного) мита, є то

Правове регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi...

599

варом власного виробництва, а юридична особа - експортер

є сiльськогосподарським товаровиробником. Згiдно з вищезгаданою постановок> довiдка оформляється в трьох примiрниках, два з яких видаються заявнику, третiй зберiгається в

органiзацiї, яка видала довiдку. Довiдка подається митному

органу разом з вантажною митною декларацiєю та карткою

реєстрацiї - облiку зовнiшньоекономiчного договору (контракту), що видається Мiнiстерством зовнiшнiх економiчних

звязкiв i торгiвлi.

Важливим елементом експортно-iмпортних операцiй є

встановлення субєктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi цiни на експортний (iмпортний) товар. Цiни та експортнi чи

iмпортнi товари визначаються самостiйно сторонами зовнiшньоекономiчних контрактiв. При цьому варто враховувати,

що у випадках, передбачених чинним законодавством України та мiжнародними угодами, регулювання цiноутворення

при експортно-iмпортних операцiях в Українi здiйснюється

шляхом встановлення нормативно-правовими актами iндикативних, фiксованих або граничних (нижнiх) рiвнiв цiн по зовнiшньоторговельних угодах.

Так, Указом Президента України "Про заходи щодо вдосконалення конюнктурно-цiнової полiтики у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi" вiд 10 лютого 1996 р. було затверджено Положення про iндикативнi цiни у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, яке встановлює порядок запровадження iндикативних цiн, визначення їх рiвнiв та

застосування таких цiн. Пiд iндикативними розумiються цiни

на товари, якi вiдповiдають цiнам, що склалися чи складаються на вiдповiдний товар на ринку експорту або iмпорту на момент здiйснення експортної (iмпортної) операцiї з урахуванням умов поставки та умов здiйснення розрахункiв, визначених згiдно з законодавством України. iндикативнi цiни можуть запроваджуватись на товари:

- щодо експорту яких застосовано антидемпiнговi заходи

або розпочато антидемпiнговi розслiдування чи процедури в

Українi або за її межами;

- щодо яких застосовуються спецiальнi iмпортнi процедури вiдповiдно до ст. 19 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть";

- щодо експорту яких встановлено режим квотування, лiцензування;

600 Роздiл XXVII

- щодо експорту яких встановлено спецiальнi режими;

- експорт яких здiйснюється у порядку, передбаченому

ст. 20 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть";

- в iнших випадках на виконання мiжнародних зобовязань України.

iндикативнi цiни розробляє Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних звязкiв i торгiвлi України та уповноваженi ним органiзацiї на базi результатiв аналiзу iнформацiї, одержаної вiд

митних, фiнансових, статистичних державних органiв, банкiвських, iнформацiйних та iнших установ i органiзацiй України, з iнших джерел, за вiдповiдними методиками. При

цьому враховуються стандарти якостi товарiв, чиннi в Українi

та визнанi у свiтовiй практицi, передбаченi законодавством

України умови поставки i розрахункiв, стан конюнктури зовнiшнiх та внутрiшнiх ринкiв, цiнова iнформацiя та прогнози !|

щодо можливих цiнових коливань, контрактна практика щодо вiдповiдного товару на вiдповiдному ринку та iнша iнформацiя конюнктурно-цiнового характеру. iндикативнi цiни,

запровадженi вiдповiдно до цього Положення, є обовязковими до використання субєктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi всiх форм власностi при укладеннi та здiйсненнi зовнiшньоекономiчних угод (контрактiв). Рiшення про запроваження iндикативних цiн приймає та перелiки iндикативних

цiн затверджує Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних звязкiв i

торгiвлi України. Таке рiшення та перелiки iндикативних цiн

публiкуються Мiнiстерством зовнiшнiх економiчних звязкiв i

торгiвлi України або уповноваженими ним органiзацiями в

газетi "Урядовий курєр" не менш як раз на мiсяць. Наприклад, постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15 сiчня

1996 р. "Про впорядкування експорту живої худоби" зобовязано встановлювати iндикативнi цiни на живу худобу, що

експортується.

З метою захисту iнтересiв вiтчизняних товаровиробникiв

України та її субєктiв господарської дiяльностi скорочення

дефiциту торговельного балансу держави, забезпечення сприятливих умов для експорту запроваджено державний контроль за експортом та iмпортом товарiв. Порядок його здiйснення встановлено Законами України "Про застосування

спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну" вiд 22 грудня

1998 р., "Про внесення змiн до Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 22 грудня 1998 р., "Про захист

Правове регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi... 601

нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту"

таЗаконом України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" вiд 22 грудня 1998 р.

При експортi, iмпортi сiльськогосподарської продукцiї

державними органами (митною службою, ветеринарною медициною) України згiдно з вимогами законiв України "Про

державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї", "Про ветеринарну медицину", "Про карантин рослин", ст. 18 Закону "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть"

здiйснюється ветеринарний, фiтосанiтарний контроль пiдкарантинних товарiв, обєктiв тваринного свiту. Вiдповiдно до

ст. 4 Закону України "Про державне регулювання iмпорту

сiльськогосподарської продукцiї", сiльськогосподарська продукцiя, яка ввозиться на митну територiю України, пiдлягає

обовязковiй сертифiкацiї, санiтарно-епiдемiологiчному, радiологiчному, а в разi ввезення товарiв 1 та 11 груп Товарної

номенклатури зовнiшньоекономiчної дiяльностi - ветеринарному контролю. При цьому iноземнi сертифiкати беруться

до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких

сертифiкатiв передбачено нормами вiдповiдних мiжнародних

договорiв. Пiдставою для перевезення через митний кордон

України продукцiї i-XXIV груп Товарної номенклатури зовнiшньоекономiчної дiяльностi є сертифiкат вiдповiдностi, виданий уповноваженим згiдно з чинним законодавством органом, або свiдоцтво про визнання iноземного сертифiката.

Кабiнет Мiнiстрiв України може тимчасово обмежувати ввезення сiльськогосподарської продукцiї з країн, де був оголошений або стосовно яких був оголошений Україною або iншими країнами карантин. Рiшення щодо зазначеного обмеження має бути оприлюдненим.

Продукти, призначенi для продажу населенню, якi пiдпадають пiд визначення II-XXI груп Товарної номенклатури

зовнiшньоекономiчної дiяльностi, можуть бути випущенi

з-пiд митного контролю на територiї України з країн, вiльних

вiд карантину, за умови наявностi на тарi (коробах, упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України, безпосередньо на продуктi, вiдомостей про

назву продукту, масу (обєм), склад, iз зазначенням перелiку

використаних у процесi виготовлення iнших продуктiв харчування, харчових добавок (консервантiв), барвникiв тощо,

вмiсту хiмiчних речовин або сполук, а також сертифiката п6

602 роздiл )О(Уii

ходження таких продуктiв. Окремо наводяться вiдомостi про

енергомiсткiсть, дату граничного строку використання, побiчнi ефекти споживання або про їх вiдсутнiсть, назву харчових добавок (консервантiв) за їх наявностi, мiсце виготовлення, найменування й адресу виробника таких продуктiв та посилання на власника торгової марки за його наявностi, а по

вiднесених до пiдакцизних товарiв - вiдомостi зазначаються

згiдно iз законами України. Зазначенi вiдомостi мають бути

виконанi українською мовою за винятком торгової марки,

логотипу компанiї чи її назви або власної назви продукту, що

можуть виконуватися iноземними мовами.

Продукти, якi продаються населенню iз порушенням вимог, встановлених цiєю статтею, вважаються такими, що були

ввезенi в Україну iз порушенням митних правил.

Ввезення сiльськогосподарської продукцiї, що пiдпадає

пiд визначення i-XXI груп Товарної номенклатури зовнiшньоекономiчної дiяльностi, громадянами на митну територiю

України у межах неторгового (туристичного) обороту у будьяких обсягах без сертифiката встановленого зразка не дозволяється. Це обмеження не поширюється на продукти харчування в упаковцi виробника, що надходять на адресу фiзичних осiб у мiжнародних поштових вiдправленнях вагою до

10 кiлограмiв.

Кабiнет Мiнiстрiв України визначає та оприлюднює перелiк харчових добавок (консервантiв), продукти iз вмiстом!

яких не можуть бути ввезенi на територiю України, i

При здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, зокрема

експорту (iмпорту) продукцiї агропромислового комплексу,

мiж субєктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi виникають

розрахунковi, кредитнi та iншi фiнансовi вiдносини, повязанi

з використанням iноземної валюти. Цi вiдносини регулюються спецiальними законодавчими актами про валютно-розрахунковi операцiї. Основними формами розрахункiв у здiйсненнi експорту (iмпорту) продукцiї, в тому числi сiльськогосподарської, є акредитивна, iнкасова, попередня (авансова)

оплата, розрахунки продукцiєю, товарами на еквiвалентну суму по бартернiй (товарообмiннiй) угодi.

Порядок оплати, застосування форм розрахункiв залежить

вiд нацiональної приналежностi контрагента українського

учасника, умов зовнiшньоторгових угод. Так, згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 грудня 1993 р. "Про

Правове регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi... 603

систему валютного регулювання i валютного контролю" та

Закону України вiд 23 вересня 1994 р. iз змiнами, внесеними

Законом України вiд 7 травня 1996 р. "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi", у розрахунках мiж українськими та iноземними субєктами зовнiшньоекономiчної

дiяльностi у межах торговельного обороту використовується

як засiб платежу iноземна валюта. Такi розрахунки здiйснюються через уповноважений банк, яким є будь-який комерцiйний банк, офiцiйно зареєстрований в Українi. У контрактi

на експорт продукцiї, товарiв український субєкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi повинен передбачити обовязок

iноземного господарюючого субєкта щодо проведення оплати експортної продукцiї в термiни, що не перевищують

90 днiв вiд дати митного оформлення продукцiї, яка експортується.

Указом Президента України "Про заходи впорядкування

розрахункiв за договорами, що укладають субєкти пiдприємницької дiяльностi України" вiд 4 жовтня 1994 р. встановлено, що розрахунки за зовнiшньоекономiчними договорами,

предметом яких є товари (роботи, послуги), здiйснюються

вiдповiдно до Унiфiкованих правил та звичаїв для документальних акредитивiв. Унiфiкованих правил з iнкасо, прийнятих Мiжнародною торговою палатою.

При експортi (iмпортi) продукцiї в країни СНД, куди експортується бiльша частина сiльськогосподарської продукцiї,

українськi субєкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi зобовязанi в розрахунках з господарськими субєктами цих

країн застосовувати акредитивну чи попередню форму оплати

продукцiї, товарiв.

При здiйсненнi бартерних (товарообмiнних) операцiй розрахунки у валютi не провадяться, якщо цiни експортної та iмпортної продукцiї еквiвалентнi. Цiна продукцiї визначається у

вiльно конвертованiй валютi.

Чинне законодавство України закрiплює способи захисту

прав власностi на сiльськогосподарську продукцiю, прав на

вiльний вибiр переробникiв та покупцiв сiльськогосподарської продукцiї. Вiдповiдно до ст. 5 Закону України "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї", з метою запобiгання створенню штучного дефiциту

сiльськогосподарської продукцiї в Українi та спекулятивного

збiльшення цiн на продукти першої необхiдностi забороня

604 Роздiл XXVII

ється введення обмежень на вiльне перемiщення сiльськогосподарської продукцiї вiтчизняного виробництва на всiй територiї України, визначення сiльськогосподарському товаровиробнику конкретних переробникiв або споживачiв, а також

встановлення обовязкових мiнiмальних цiн їх реалiзацiї

(продажу).

Рiшення органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого

самоврядування, прийнятi всупереч положенням цiєї статтi,

не пiдлягають виконанню. Посадовi особи зазначених органiв

за видання (пiдписання) рiшень, що суперечать положенням цiєї статтi, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законами

України.

4. Правове регулювання здiйснення

iноземних iнвестицiй в АПК

З метою створення умов для iнвестування АПК, Указом

Президента України "Про основнi напрями розвитку агропромислового комплексу України" вiд 29 квiтня 1998 р. передбачено комплекс заходiв щодо полiпшення iноземного

iнвестування у сiльське господарство, а саме:

- спрямувати iнвестицiйну полiтику держави на пiдтримку виробництва насамперед продукцiї критичного iмпорту,

розвиток переробної i харчової промисловостi, розроблення i

освоєння наукоємних технiчних засобiв i технологiй;

- залучати iноземний капiтал мiжнародних фiнансових

iнститутiв, приватного бiзнесу для iнвестування сiльськогосподарського машинобудування та розвитку агропромислового виробництва;

- визначити iнвестицiйнi прiоритети в агропромисловому

комплексi, пiдготувати та затвердити порядок розроблення та

реалiзацiї галузевих i спецiальних цiльових iнвестицiйних

програм;

- створити умови для залучення коштiв пiдприємств на

iнвестування ресурсного потенцiалу, впровадження наукоємних i прогресивних технологiй виробництва та переробки

сiльськогосподарської продукцiї.

Крiм того, передбачено вдосконалити регулювання експорту та iмпорту сiльськогосподарської продукцiї та сировини для харчової i переробної промисловостi з метою зростання обсягiв переробки та експорту продуктiв харчування, вжи

Правове регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi... 605

ти заходiв до пiдвищення конкурентоспроможностi харчових

продуктiв на внутрiшньому i зовнiшньому ринках за рахунок

зниження собiвартостi, полiпшення якостi та зовнiшнього

оформлення продукцiї, iстотного зменшення витрат енергоресурсiв.

Правове забезпечення iноземних iнвестицiй в АПК нашої

держави здiйснюється як загальними нормами чинного законодавства про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, так i спецiальними законами, зокрема - Законом України "Про режим

iноземного iнвестування" вiд 19 березня 1996 р., а також мiжнародними угодами, обовязковiсть яких схвалена Верховною

Радою України згiдно зi ст. 9 Конституцiї України. На мiжнародному рiвнi пiдписанi: у 1965 р. Вашингтонська конвенцiя

про порядок вирiшення iнвестицiйних спорiв мiж державами

та iноземними особами i в 1985 р. Сеульська конвенцiя про

страхування iнвестицiй. Колiзiї мiж нормами законодавчих

актiв України i мiжнародними договорами щодо iнвестицiй

повиннi вирiшуватись на користь останнiх як це передбачено

в ст. 6 Закону України "Про режим iнвестування".

До нацiонального законодавства, що регулює iноземнi iнвестицiї, належать договори України з iноземними державами

про взаємний захист iнвестицiй, ратифiкованi Верховною Радою України.

Поняття, види, форми, порядок здiйснення iноземних iнвестицiй визначаються i регулюються Законом України "Про

режим iноземного iнвестування".

Вiдповiдно до названого закону, iноземнi iнвестицiї - це

цiнностi, що вкладаються iноземними iнвесторами в обєкти

iнвестицiйної дiяльностi вiдповiдно до законодавства України

з метою отримання прибутку або досягнення соцiального

ефекту.

При цьому iноземними iнвесторами визнаються субєкти,

якi провадять iнвестицiйну дiяльнiсть на територiї України, а

саме:

- юридичнi особи, створенi вiдповiдно до законодавства

iншого, нiж законодавство України;

- фiзичнi особи - iноземцi, якi не мають постiйного

мiсця проживання на територiї України i не обмеженi у

дiєздатностi;

- iноземнi держави, мiжнароднi. урядовi та неурядовi

органiзацiї; ;

606 Роздiл XXV>

- iншi iноземнi субєкти iнвестицiйної дiяльностi, якi визнаються такими вiдповiдно до законодавства України.

Види iноземних iнвестицiй визначенi в ст. 2 Закону "Про

режим iноземного iнвестування". iноземнi iнвестицiї можуть

здiйснюватися у виглядi:

- iноземної валюти, що визнається конвертованою Нацiональним банком України;

- валюти України - при реiнвестицiях в обєкт первинного iнвестування чи в будь-якi iншi обєкти iнвестування

вiдповiдно до законодавства України за умови сплати податку

на прибуток (доходи);

- будь-якого рухомого i нерухомого майна та повязаних

з ним майнових прав;

- акцiй, облiгацiй, iнших цiнних паперiв, а також корпоративних прав (прав власностi на частку (пай) у статутному

фондi юридичної особи, створеної вiдповiдно до законодавства України або законодавства iнших країн), виражених у

конвертованiй валютi;

- грошових вимог та права на вимоги виконання договiрних зобовязань, якi гарантованi першокласними банками i

мають вартiсть у конвертованiй валютi, пiдтверджену згiдно з

законами (процедурами) країни iнвестора або мiжнародними

торговельними звичаями;

- будь-яких прав iнтелектуальної власностi, вартiсть яких

у конвертованiй валютi пiдтверджена згiдно з законами (процедурами) країни iнвестора або мiжнародними торговельними звичаями, а також пiдтверджена експертною оцiнкою в

Українi, включаючи легалiзованi на територiї України авторськi права, права на винаходи, кориснi моделi, промисловi

зразки, знаки для товарiв i послуг, ноу-хау тощо;

- прав на здiйснення господарської дiяльностi, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсiв, наданих вiдповiдно до законодавства або договорiв, вартiсть яких у конвертованiй валютi пiдтверджена

згiдно з законами (процедурами) країни iнвестора або мiжнародними торговельними звичаями;

- iнших цiнностей вiдповiдно до законодавства України.

Вказанi види iноземних iнвестицiй можуть здiйснюватись

у вiдповiдних правових формах. Закон України "Про режим

iноземного iнвестування" до таких форм вiдносить:

Правове регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi... 607

- часткову участь у пiдприємствах, що створюються

спiльно з українськими юридичними i фiзичними особами,

або придбання частки дiючих пiдприємств;

- створення пiдприємств, що повнiстю належать iноземним iнвесторам, фiлiй та iнших вiдокремлених пiдроздiлiв

iноземних юридичних осiб або придбання у власнiсть дiючих

пiдприємств повнiстю;

- придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири,

примiщення, обладнання, транспортнi засоби та iншi обєкти

власностi, шляхом прямого одержання майна та майнових

комплексiв або у виглядi акцiй, облiгацiй та iнших цiнних

паперiв;

- придбання самостiйно або за участю українських юридичних або фiзичних осiб прав на користування землею та

використання природних ресурсiв на територiї України;

- придбання iнших майнових прав;

- в iнших формах, якi не забороненi законами України, в

тому числi без створення юридичної особи на пiдставi договорiв iз субєктами господарської дiяльностi України.

Найбiльш поширеною в Українi формою залучення iноземних iнвестицiй в агропромисловий комплекс є створення

спiльних пiдприємств з iноземними iнвестицiями з участю

українських субєктiв пiдприємництва, проведення спiльних

господарських операцiй на основi кооперування майна i коштiв субєктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

Законом України "Про режим iноземного iнвестування"

до пiдприємств з iноземними iнвестицiями вiдносяться юридичнi особи будь-якої органiзацiйно-правової форми, створенi вiдповiдно до законодавства України, iноземна iнвестицiя

в статутному фондi яких, за його наявностi, становить не

менше 10 вiдсоткiв. При цьому пiдприємство набирає статусу

пiдприємства з iноземними iнвестицiями вiд дня зарахування

iноземної iнвестицiї на його баланс. Починаючи з 1991 року

в Українi створенi i функцiонують пiдприємства з iноземними

iнвестицiями, якi забезпечують сiльськогосподарськi пiдприємства, фермерськi господарства засобами захисту рослин, сучасними сiльськогосподарськими машинами та iншими матерiально-технiчними засобами, насiннєвим матерiалом

тощо.

608 Роздiл ХХЙГ

З метою полiпшення iноземного iнвестування у сiльське

господарство та агропромисловий комплекс в чинному законодавствi України передбачаються державнi гарантiї захисту

прав iноземних iнвесторiв у разi змiни законодавства, Щодо

примусових вилучень iнвестицiй, а також незаконних дiй державних органiв та їх посадових осiб, компенсацiї i вiдшкодування збиткiв iноземним iнвесторам, у разi припинення iнвестицiйної дiяльностi, переказу прибуткiв, доходiв та iнших

коштiв, одержаних внаслiдок здiйснення iноземних iнвестицiй. Вказанi гарантiї дозволяють iноземним iнвесторам захистити свої фiнансовi, майновi та iншi iнтереси у встановленому законом порядку.

Вiдповiдно до ст. 7 Закону України "Про режим iноземного iнвестування", для iноземних iнвесторiв на територiї України встановлюється нацiональний режим iнвестицiйної та

iншої господарської дiяльностi, за винятками, передбаченими

законодавством України та мiжнародними договорами України. Для окремих субєктiв пiдприємницької дiяльностi, якi

здiйснюють iнвестицiйнi проекти iз залученням iноземних iнвестицiй, що реалiзуються вiдповiдно до державних програм

розвитку прiоритетних галузей економiки, соцiальної сфери i

територiй, може встановлюватися пiльговий режим iнвестицiйної та iншої господарської дiяльностi. ;

В разi змiни законодавства про iноземнi iнвестицiї на вимогу iноземного iнвестора можуть бути застосованi державнi

гарантiї захисту iнвестицiй протягом десяти рокiв з моменту

здiйснення iноземної iнвестицiї в Україну.

iноземнi iнвестицiї в Українi не пiдлягають нацiоналiзацiї.

Державнi органи не мають права реквiзувати iноземнi iнвестицiї, за винятком випадкiв здiйснення рятiвних заходiв у разi

стихiйного лиха, аварiй, епiдемiй, епiзоотiй. Зазначена реквiзицiя може бути проведена на пiдставi рiшень органiв, уповноважених на це Кабiнетом Мiнiстрiв України. Рiшення про

реквiзицiю iноземних iнвестицiй та умови компенсацiї можуть бути оскарженi в судовому порядку вiдповiдно до ст. 26

Закону України "Про режим iноземного iнвестування".

iноземнi iнвестори мають право на вiдшкодування збиткiв, включаючи упущену вигоду i моральну шкоду, завданих

їм внаслiдок дiй, бездiяльностi або неналежного виконання

державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обовязкiв щодо iноземного iн

Правове регулюваннi зовнiшньоекономiчної дiяльностi... 609

вестора або пiдприємства з iноземними iнвестицiями, вiдповiдно до законодавства України.

У разi припинення iнвестицiйної дiяльностi iноземний iнвестор має право на повернення не пiзнiше шести мiсяцiв вiд

дня припинення цiєї дiяльностi своїх iнвестицiй у натуральнiй формi або у валютi iнвестування в сумi фактичного внеску

(з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без

сплати мита, а також доходiв з цих iнвестицiй у грошовiй чи

товарнiй формi за реальною ринковою вартiстю на момент

припинення iнвестицiйної дiяльностi, якщо iнше не встановлено законодавством або мiжнародними договорами України.

iноземним iнвесторам пiсля сплати податкiв, зборiв та iнших обовязкових платежiв гарантується безперешкодний i

негайний переказ за кордон їх прибуткiв, доходiв та iнших

коштiв в iноземнiй валютi, одержаних на законних пiдставах

внаслiдок здiйснення iноземних iнвестицiй. Порядок переказу за кордон прибуткiв, доходiв та iнших коштiв, одержаних

внаслiдок здiйснення iноземних iнвестицiй, визначається Нацiональним банком України.