2. Правосубєктнiсть колективних i кооперативних сiльськогосподарських пiдприємств

1. Субєктом аграрного права є кожне окремо взяте колективне i кооперативне сiльськогосподарське пiдприємство.

Правове становище цих пiдприємств визначається нормами

Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство

i Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" та Статутом

кожного з цих пiдприємств.

предмет i цiлi дiяльностi, порядок вступу громадян до членiв

пiдприємства i припинення членства в ньому, принципи

формування спiльної власностi та права членiв щодо неї, загальнi права та обовязки членiв пiдприємства та його членiв

щодо використання й охорони земель, водних та iнших природних ресурсiв, виробничо-господарської, фiнансової i трудової дiяльностi, питання оплати та охорони працi, соцiальнi

гарантiї, умови i порядок реорганiзацiї та лiквiдацiї пiдприємства. Державна реєстрацiя пiдприємства здiйснюється не пiз

4

Роздiл IV

нiше ЗО днiв з дня подання необхiдних документiв. Юридичний факт державної реєстрацiї колективного сiльськогосподарського пiдприємства є пiдставою для надання йому прав

юридичної особи i визначає термiн виникнення у пiдприємства такого права.

За подiбною правовою регламентацiєю створюється i надiляється вiдповiдною правосубсктнiстю виробничий сiльськогосподарський кооператив. Ст. 2 Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" залежно вiд цiлей, завдань i характеру

дiяльностi сiльськогосподарського кооператива подiляє їх на

виробничi та обслуговуючi. Виробничi кооперативи здiйснюють свою господарську дiяльнiсть на засадах пiдприємництва

з метою одержання доходу. Обслуговуючi кооперативи спрямовують свою дiяльнiсть на обслуговування сiльськогосподарського та iншого виробництва учасникiв кооперацiї. В

свою чергу залежно вiд виду дiяльностi обслуговуючi кооперативи подiляються на переробнi, заготiвельно-збутовi, постачальницькi та iншi.

тваринництва, лiсiвництва i рибництва. Оскiльки обслуговуючi кооперативи головним чином повязанi з сiльським

господарством, то правовiдносини, якi виникають в процесi

їхньої дiяльностi належить розглядати як предмет аграрного

права, хоч вони i мають певнi спiльнi риси з кооперативним

правом1.

Враховуючи спiльнi риси колективних сiльськогосподарських пiдприємств i сiльськогосподарських кооперативiв цiлком допустимо їх розглядати як рiзновид (тип) кооперативних утворень.

2. Економiчну основу створення i дiяльностi колективних

i кооперативних сiльськогосподарських пiдприємств становить колективна власнiсть пiдприємства як юридичної особи,

а його члени - в частинi майна, яку вони одержують при виходi iз пiдприємства.

Вiдповiдно до ст. 20 Закону "Про сiльськогосподарську

кооперацiю" кооператив с власником будiвель, споруд, грошей, майнових внескiв його членiв, виготовлюваної ним про

) Див.: Кооперативне право / За рсд. чл.-кор. НАН України, акад. АПрН

України, доктора юридичних наук, професора Семчика В. 1. - К., 1998,

Правосубеiсгнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв_____101

дукцiї, доходiв, одержанних вiд її реалiзацiї, продуктової та

iншої дiяльностi, передбаченої статутом кооперативу, а також

iншого майна, придбаного на пiдставах, не заборонених законом. Члени кооперативу в якостi пайового внеску можуть передати йому земельну дiлянку. Майно кооперативу подiляється на пайовий i неподiльний фонди. Кожний з цих фондiв

має вiдповiдний правовий режим.

Особливiсть правосубєктностi аграрних приватних пiдприємств кооперативного типу полягає в тому, що в них має

мiсце обєднання насамперед робочої сили, а не капiталiв.

"У кооперацiї капiтал - слуга, а не господар", - писав ще

i 1925 р. О. В. Чаянов1.

| 3. Закони про колективне i кооперативне сiльськогосподарське пiдприємство встановлюють право самоврядування,

органи управлiння на їхню компетенцiю, що також становдоьЛоiо нраносубсктнiсть.

iiВтi 1 ВСГК бiльш повно викладенi у спецiальних роздiлах

Їхнiх статутiв. Управлiнська правосубєктнiсть цих пiдприємств полягає у створеннi i участi представникiв цих пiдприємств в роботi представницьких органiв управлiння колективними сiльськогосподарськими пiдприємствами з боку Всеукраїнської ради представникiв колективних сiльськогосподарських пiдприємств. Згiдно з ст. 25 Закону "Про колективне

сiльськогосподарське пiдприємство" для органiзацiйно-правового забезпечення економiчної самостiйностi пiдприємства

та охорони його прав, узагальнення досвiду роботи та представлення iнтересiв пiдприємства у вiдносинах з органами

влади i управлiння створюються його представницькi органи;

Демократичнiсть самоврядування у пiдприємствi забезпечується додержанням закрiпленої в його статутi системи органiзацiйно-управлiнських i процедурно-правових норм.

iстотну правосубєктнiсть колективних i кооперативних

сiльськогосподарських пiдприємств становлять трудовi правовiдносини. Це вiдносини щодо органiзацiї працi (бригади,

ферми, ланки), додержання членами КСГП i ВСГК своїх трудових прав та обовязкiв, що охоплюється поняттям трудової

дисциплiни, додержання пiдприємством обовязкiв по забезпеченню охорони здоровя i вiдшкодування шкоди, заподiяної трудiвниковi при виконаннi роботи, запровадження на

1 Див.: ЧояиовА. В. Краткий курс кооперации. -М., 1926. - С. 10.

102 Роздiл IV

пiдприємствi сучасних систем i форм оплати працi та її належне правове регулювання, наближення принципiв оплати

працi працiвникiв колективно-кооперативних утворень з оплатою працi в державних або акцiонерних сiльськогосподарських пiдприємствах. У цьому разi мається на увазi впровадження в колективних i кооперативних пiдприємствах обовязкового мiнiмального рiвня оплати працi так як це встановлено для найманих працiвникiв i врегульовано п. 6 ст. 19 Закону

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство". Трудовими є також вiдносини, якi виникають в разi вчинення

працiвником дисциплiнарного проступку i настання дисциплiнарної вiдповiдальностi, а також у разi заподiяння працiвником при виконаннi трудових обовязкiв майнової шкоди i

настання його матерiальної вiдповiдальностi.

Трудовi правовiдносини, що виникають в процесi виробничо-господарської та управлiнської дiяльностi колективних i

кооперативних пiдприємств, регулюються нормами аграрного

законодавства та локальними внутрiшньоправовими актами з

цих сiльськогосподарських пiдприємств.

актiв становлять вiдповiднi положення Конституцiї України.

Зокрема, ст. 43, згiдно з якою громадяни мають право на працю, що включає можливiсть заробляти собi на життя. Держава створює умови для повного здiйснення громадянами права

на працю, гарантує рiвнi можливостi у виборi професiї та роду

трудової дiяльностi. Кожен має право на належнi, безпечнi

умови працi, на заробiтну плату не нижче вiд визначеної законом. Кожен, хто працює, має право на вiдпочинок (ст. 45),

в тому числi право на оплачувану щорiчну вiдпустку. Члени

КСГП i ВСГК мають право на забезпечення в разi повної,

часткової або тимчасової втрати працездатностi, втрати годувальника, безробiття з незалежних вiд них обставин, а також

у старостi та iнших випадках, передбачених законом (ст. 46).

Посилання на особливостi колективного i кооперативного

сiльськогосподарського ниробництва i правового статусу аграрних пiдприємств не можуть бути пiдставою для недодержання по вiдношенню до селян наведених положень Конституцiї України.

УТравосубєктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв____103