3. Права i обовязки власникiв i користувачiв земель та природокористувачiв в аграрному виробництвi

1. Вiдповiдно до законодавства землевласники i землекористувачi мають право самостiйно господарювати на землi,

використовувати для потреб господарства наявнi на земельнiй дiлянцi кориснi копалини мiсцевого значення, торф, лiсовi угiддя, воднi обєкти, а також експлуатувати iншi кориснi

властивостi землi, нюдити у <становленому порядку жилi, виробничi, культурно-побутоцi та iншi будiвлi i споруд.

ради одному з членiв сiмї, який веде спiльно з ним селянське

господарство. У разi вiдсутностi таких осiб фермер має право

передати у тимчасове користування земельну дiлянку iншим

членам сiмї, якi не ведуть разом з ним господарство, але

мають необхiдну квалiфiкацiю, досвiд роботи в сiльському

господарствi i бажають вести це господарство, чи iншим особам, якi беруть участь у веденнi господарства i мають вiдповiдний досвiд роботи в цiй галузi. Вони мають також право

надати дiлянку у тимчасове користування цим особам на

пiдставi договору при тимчасовiй втратi працездатностi або з

iнших поважних причин.

Землевласникам i землекористувачам сiльськогосподарських пiдприємств, кооперативiв, товариств надається право

одержувати вiд нового землевласника, землекористувача або

мiсцевої ради компенсацiю за пiдвищення родючостi землi у

разi вилучення або добросовiсної вiдмови вiд дiлянки, право

власностi на вироблену сiльськогосподарську продукцiю i доходи вiд її реалiзацiї та на посiви i посадки сiльськогосподарських культур та насаджень.

Землевласники i землекористувачi вправi використовувати

землю вiдповiдно до умон її надання, використовувати наявнi

на дiлянцi природнi ресурси та експлуатувати iншi кориснi

властивостi землi, одержувати при припиненнi користування

землею вiдшкодування вартостi полiпшень, проведених за

власний рахунок, реалiзувати право власностi на посiви, посадки вiдповiдних культур та вироблену продукцiю.

Правовi засади використання земель... 287

ному використанню земель вiдповiдно до проекту внутрiшньогосподарського землеустрою, пiдвищенню її родючостi,

застосуванню природоохоронних технологiй виробництва,

недопущенню погiршення екологiчної обстановки на територiї в результатi господарської дiяльностi, здiйсненню комплексу заходiв щодо охорони земель, своєчасному внесенню

чемельного податку та орендної плати за землю.

Вони зобовязанi використовувати землю за цiльовим причiаченням, додержуватись прав iнших землевласникiв та користувачiв, включаючи орендарiв, не чинити перешкод у пронсденнi до сумiжної дiлянки необхiдних iнженерних комунiк.iiiiй, дотримуватися вимог санiтарноохоронних режимiв, не

допускати забруднення та iншого негативного впливу на

й кiсть земель.

ОЦтема ефекти пi юго пикористання земель та iнших прир<ЦОИiХ ресурсiв попитiв мати природоохоронний, ресурсоi(юрiгаючий, иiдтворювальний характер i передбачати збереження грунтiв, обмеження негативного впливу на них, а також на рослинний i тваринний свiт, геологiчнi породи, воднi

їжсрела та iншi компоненти навколишнього середовища.

iокрема, землевласники i землекористувачi, в тому числi

iрендарi, зобовязанi здiйснювати рацiональну органiзацiю

рериторiї, збереження i пiдвищення родючостi грунтiв, захист

[земель вiд водної i вiтрової ерозiї, селю, пiдтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущiльнення, забруднення вiдходами виробництва, хiмiчними i радiоактивними речовинами, захищати землi вiд iнших процесiв руйнування; а також орендарi землi мають не допускати заростання

сiльськогосподарських угiдь чагарником i дрiбнолiссям, попереджувати погiршення культурно-технiчного стану земель.

У разi необхiдностi на власникiв i землекористувачiв покладається вжиття заходiв щодо рекультивацiї порушених земель, пiдвищення їх родючостi та iнших корисних властивостей землi, зняття, використання i збереження родючого шару

фунту при проведеннi робiт, повязаних з порушенням земель, тимчасову консервацiю деградованих сiльськогосподарських угiдь, якщо iншими способами неможливо вiдновити

родючiсть грунтiв.

2.

кооперативи, акцiонернi товариства i громадяни мають право

288 Роздiл ХiН

користуватися поверхневими, пщземними та iншими водами

для задоволення питних, господарсько-побутових та сiльськогосподарських потреб, споруджувати гiдротехнiчнi та водогосподарськi споруди i пристрої, здiйснювати їх реконструкцiю та ремонт, передавати у користування воду за плату

iншим водокористувачам, вимагати вiд власника водного

обєкта пiдтримання належної якостi води за умовами користування тощо.

В той же час, використовуючи води для сiльськогосподарських потреб, водокористувачi зобовязанi економне використовувати воднi ресурси, дбати про їх вiдновлення та полiпшення, дотримуватися умов цiльового водокористування,

встановлених нормативiв скидання забруднюючих речовин та

лiмiтiв забору води, здiйснювати заходи щодо запобiгання їх

забрудненню стiчними (дощовими, снiговими) водами, не допускати порушення прав iнших водокористувачiв та заподiяння шкоди водогосподарським обєктам, утримувати в належному станi прибережнi захиснi смуги та смуги вiдведення, береговi смуги водних шляхiв, очиснi й водогосподарськi споруди i технiчнi пристрої.

Поряд з цим вони мають здiйснювати спецiальне водокористування лише за наявностi спецiального дозволу (лiцензiї), проводити комплекс заходiв щодо охорони, вiдновлення

вод, своєчасно сплачувати платежi за спецiальне водокористування, виконувати iншi вимоги щодо використання, охорони вод та вiдтворення водних ресурсiв.

Користування корисними копалинами субєктами сiльськогосподарського виробництва повинно здiйснюватися iз

забезпеченням цiльового, рацiонального та комплексного використання надр, безпеки для працюючих та населення, охорони навколишнього природного середовища, приведення

порушених земельних дiлянок у придатний для подальшого

використання стан тощо.

3. При здiйсненнi тимчасового лiсокористування сiльськогосподарськi пiдприємства, кооперативи, акцiонернi товариства i громадяни мають право використовувати лiсовi ресурси для спецiальних потреб, користуватися дiлянками лiсового фонду для культурно-оздоровчих, рекреацiйних та iнших

цiлей, прокладати дороги, обладнувати лiсовi склади, стоянки

для автотранспорту, зводити господарськi будiвлi та споруди

для зберiгання i первинної обробки заготiвельної сировини.

Правовi засади використання земель...

При цьому вони зобовязанi забезпечувати користування

дiлянками лiсового фонду вiдповiдно до умов їх надання, вести роботи способами, якi забезпечували б збереження оздоровчих i захисних властивостей лiсiв, створювали сприятливi

умови для вiдновлення насаджень, охорони, захисту, використання та вiдтворення лiсiв, охорони рiдкiсних видiв флори

i фауни, своєчасно вносити плату за спецiальне використання лiсових ресурсiв, не порушувати права iнших лiсокористувачiв.

Використання обєктiв тваринного свiту повинно здiйснюватися з додержанням встановлених правил, норм, лiмiтiв i

i трокiв, способами, що не допускають порушення цiлiсностi

природних угрупувань i забезпечують їх збереження i проигiкння комплексних заходiв щодо вiдтворення, збереження

i полiпшений середовища їх перебування, охорони цих

<<1><КГiВ,

Користувачi зобовязанi також своєчасно вносити плату за

тi ористання обєктiв тваринного свiту, не допускати погiрiii пня стану середовища перебування тварин внаслiдок

i iч.ськотосподарської дiяльностi, застосовувати природоохоi" i тi i технологiї пiд час здiйснення виробничих процесiв та

i>имчувати iншi зобовязання вiдповiдно до вимог законеАства.

4. Особливостi права орендного

землекористування в аграрному виробництвi

Субєкти аграрних правовiдносин в сучасних умовах надiтяються також правом використання земель на орендних

умовах. Ця можливiсть сiльськогосподарських товаровиробникiв передбачена Земельним Кодексом України (в редакцiї

пiд 13 березня 1992 р.) та спецiальним Законом України "Про

оренду землi" вiд б жовтня 1998 р.

Орендне землекористування може здiйснюватися сiльськогосподарськими колективними пiдприємствами, кооперативами, акцiонерними товариствами, селянськими (фермерськими) господарствами та iншими товаровиробниками аграрного сектору економiки для виконання основних статутних завдань, залучення допомiжних земельних дiлянок для

потреб виробництва, розширення мережi сiнокiсних та пасовищних угiдь, зайняття традицiйними народними промисла

10 В.

290 роздiл тая

ми у сiльському господарствi, створення належної соцiальної

iнфраструктури для працiвникiв та iнших потреб сiльського

населення.

Право орендного землекористування сiльськогосподарських товаровиробникiв - це юридична можливiсть цих

субєктiв тимчасово володiти та користуватися земельною дiїлянкою на пiдставi договору оренди за вiдповiдну плату для

здiйснення господарської (пiдприємницької) та iншої дiяльностi.

Обєктами орендних чемельних правовiдносин є земельнi

дiлянки, що перебувають на правi власностi держави, територiальних громад, сiл, селищ, мiст (комунальної власностi) та

iнших юридичних i фiзичних осiб як зайнятих так i не зайнятих вiдповiдними будiвлями, спорудами, iншими обєктами

чи розташованими на них лiсовими i нелiсовими насадженнями та водоймами.

Новацiєю сучасного правового регулювання орендних земельних правовiдносин є той факт, що в якостi таких обєктiв

можуть бути також земельнi дiлянки громадян, що належать

їм на правi на земельну частку (пай) у недержавному сiльськогосподарському пiдприємствi вiдповiдно до спецiальних

землевпорядних проектiв, якi пiдлягають затвердженню загальними зборами членiв сiльськогосподарського пiдприємства або вiдповiдних сiльськогосподарських товариств.

Обєктом орендних земельних правовiдносин може бути й

земельна дiлянка, яка обмежена заставою, але виключно за

згодою заставодержателя.

Вказана земельна дiлянка сiльськогосподарського призначення може, в свою чергу, передаватися орендарем у суборенду, але за умов його тимчасової непрацездатностi (хвороби),

iнвалiдностi, призову на строкову вiйськову службу до Збройних сил України, навчання з вiдривом вiд виробництва, обрання на виборну посаду в органи мiсцевого самоврядування,

державної влади України.

Субєктами земельних орендних правовiдносин в аграрному виробництвi виступають орендодавцi та орендарi. Вiдповiдно орендодавцями є юридичнi та фiзичнi особи, у яких

вказанi земельнi дiлянки перебувають на правi власностi.

орендодавцями земельних дiлянок, якi перебувають у комунальнiй власностi є сiльськi, селищнi та мiськi ради, а земельних дiлянок, якi перебувають у власностi держави визнаються

Правовi засади використання земель... 291

районнi, обласнi, мiськi (Київська, Севастопольська) державнi адмiнiстрацiї. Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим,

Кабiнет Мiнiстрiв України.

Орендарями земельних дiлянок в аграрному виробництвi

можуть бути юридичнi особи (сiльськогосподарськi колективнi пiдприємства, кооперативи, акцiонернi товариства, селянськi (фермерськi) господарства тощо) та громадяни, якi оренiiують такi дiлянки для сiльськогосподарського виробництва,

ведення особистого пiдсобного господарства та iнших аграрних потреб. При цьому варто зазначити, що орендарями зеИельних дiлянок сiльськогосподарського призначення для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва можуть

(>ути тiльки юридичнi особи, установчими документами яких

передбачено здiйснення цього виду дiяльностi, або фiзичнi

ОООби, якi миють необхiдну квалiфiкацiю або досвiд роботи в

сiльському господарствi.

Виникають оренднi земельнi правовiдносини в аграрному

(робництвi з часу укладання та реєстрацiї договору оренди.

той же час пiдставою для укладання такого договору має

й рiшення орендодавця. У разi набуття права на оренду зе;ьної дiлянки сiльськогосподарського призначення на конентних засадах пiдставою для укладання цього договору

зть бути результати конкурсу або аукцiону.

Договiр оренди земельної дiлянки в аграрному виробництє рiзновидом угоди про взаємнi зобовязання, вiдповiдно до

iiких орендодавець за плату передає орендаревi у володiння i

користування земельну дiлянку для сiльськогосподарського

використання на обумовлений договором термiн. Вiн укладається у письмовiй формi i пiдлягає нотарiальному посвiдченню. Невiдємною частиною такого договору має бути план,

або схема земельної дiлянки.

Договiр оренди земельної дiлянки сiльськогосподарського

призначення набирає чинностi з часу досягнення домовленостi з усiх iстотних умов, пiдписання його сторонами i державної реєстрацiї. iстотними умовами договору визнаються

земельна дiлянка, її розмiр та мiсце розташування, термiн договору дiї, форма, розмiр, порядок орендної плати та термiн

внесення платежу, цiльовий характер використання, умови

забезпечення якостi, повернення дiлянки орендодавцевi, iснуючi обмеження щодо використання дiлянки, ризик випадкового пошкодження чи її знищення, та вiдповiдальнiсть сто

10

Роздiл XIII

рiн договору. Недотримання iстотних умов договору є пiдставою вiдмови у його реєстрацiї або визнання недiйсним.

У договорi оренди земельної дiлянки сiльськогосподар: ського призначення можуть визначатися сторонами й iншi

умови, що не суперечать чинному законодавству, якi впливають на характер i змiст зобовязань або змiну та припинення

договiрних домовленостей сторiн.

, Якщо земельнiї дiлянка передається сiльськогосподарським товаровиробникам у порядку вiдведення, то договiр

оренди на неї пiдписується пiсля перенесення її меж на мiсцевiсть. Варто додати, що надання земельної дiлянки в оренду сiльськогосподарським товаровиробникам без змiни цiльового призначення, межi якої визначенi на мiсцевостi, здiйснюється без розроблення проекту її вiдведення. За iнших

умов має розроблятися проект вiдведення земельної дiлянки,

який стає складовою частиною договору оренди землi.

За загальним правилом договiр оренди земель сiльськогосподарського призначення визначається сторонами, але не

бiльш як на пятдесят рокiв. В той же час термiн суборенди

цiєї категорiї земель не може перевищувати строку дiї договору оренди земельної дiлянки. Такi договори пiдлягають державнiй реєстрацiї шляхом засвiдчення печаткою реєструючого органу з пiдписом уповноваженої особи та зазначення

форми реєстрацiї на всiх примiрниках договору. Договiр суборенди земельної дiлянки може бути також нотарiально посвiдчений за бажанням однiєї iз сторiн.

Обовязковою складовою частиною договору земельної дiлянки сiльськогосподарського призначення є встановлення

прав та обовязкiв орендодавця i орендаря. Зокрема, орендодавець зобовязаний передати у користування земельну дiлянку у станi, придатному для цiльового використання, не вчиняти дiй, якi б перешкоджали орендарю у користуваннi нею

та володiннi на час чинностi договору, обумовити у договорi

права третiх осiб на земельну дiлянку, яка орендується. В той

же час орендодавець має право вимагати вiд орендаря використання орендованої земельної дiлянки за її цiльовим призначенням, своєчасного внесення орендної плати, форма

якої встановлена законом або договором. Крiм того, законодавство передбачає грошову, натуральну та вiдробiткову форму орендної плати та допускає їх поєднання. У разi оренди земельних дiлянок, якi перебувають у державнiй або комуналь

Правовi засади використання земель...

нiй власностi, плата за оренду земель може справлятися виключно у грошовiй формi.

Орендодавець має також право вимагати вiд орендаря додержання вимог екологiчної безпеки землекористування та

збереження родючостi грунтiв, державних стандартiв, норм i

правил, проектних рiшень, мiсцевих правил забудови населених пунктiв, режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санiтарної охорони та територiй,

якi особливо охороняються.

Вiдповiдно, орендар зобовязаний виконувати та дотримуватися вищезазначених вимог, забезпечувати режим використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначенця. Йому надається

прано на поновлення договору оренди земельної дiлянки

сiльськогосподарського призначення, за умови належного

виконання попереднiх договiрних орендних зобовязань вiн

може самостiйно визначати напрями своєї сiльськогосподарської дiяльностi, одержувати продукцiю i доходи, здiйснювати

i.i згодою орендодавця вiдповiднi мелiоративнi роботи, створювати ставки та водойми, iншi обєкти виробничого, житлоiюго та культурно-побутового призначення, закладати багатоiччнi насадження; орендар має право на вiдшкодування виi рат щодо полiпшення стану земельної дiлянки, проведеного

i;i попередньою згодою з орендодавцем, приступати до використання земельної дiлянки пiсля державної реєстрацiї догонору оренди землi. Орендар має право на захист його земельних прав, в тому числi на витребування орендованої дiлянки

з будь-якого незаконного володiння та користування, усунення перешкод у її використаннi, вiдшкодування збиткiв, заподiяних його правам та iнтересам, повязаним iз орендою таких земель.

Сторони земельних орендних правовiдносин мають право

змiнювати за взаємною згодою умови договору, а в разi недосягнення такої згоди - вирiшувати спiр у судовому порядку.

Розiрвання договору оренди земельної дiлянки також

можливе за взаємною згодою сторiн або на вимогу однiєї iз

сторiн, за рiшенням суду у разi невиконання орендних зобовязань чи випадкового знищення або пошкодження земельної дiлянки, яке суттєво перешкоджає її використанню

за умовами договору.

294__________________________роздiл хш

У передбачених законом випадках договiр оренди земель

сiльськогосподарського призначення може бути припинений,

зокрема, у разi дострокового розiрвання, закiнчення термiну

чинностi, одержання орендарем орендованої земельної дiлянки у власнiсть, примусового викупу (вилучення) земельної дiлянки для забезпечення суспiльного iнтересу, вiдмови вiд виконання умов договору, лiквiдацiї сiльськогосподарських товаровиробникiв як юридичних осiб або смертi громадянорендарiв, засудження до iюiбiїнлсння волi тощо.

Усi розбiжностi сторiн орендних земельних правовiдносин

в аграрному виробництвi пiдлягають вирiшенню у судовому

порядку, а виннi особи можуть притягатися до рiзних видiв

юридичної вiдповiдальностi за невиконання чи неналежне

виконання орендних зобовязань.