1. Поняття приватного пiдсобного господарства

1. За сучасних умов важливим джерелом забезпечення

функцiонування робочої сили в аграрному секторi економiки,

в насиченнi ринку України продуктами харчування рослинного i тваринного походження є праця у приватних пiдсобних

господарствах найманих працiвникiв i членiв КСГП (СпС,

ВСГК).

iнших громадян, що проживають у сiльськiй мiсцевостi. В

умовах неплатоспроможностi сiльськогосподарських пiдприємств, вiдсутностi у них коштiв на оплату працi своїх членiв

(учасникiв) та найманих працiвникiв приватнi пiдсобнi господарства залишаються практично єдиним джерелом натурального самозабезпечення селян продуктами харчування,

постачальниками цих продуктiв на ринки мiст.

За своєю соцiально-економiчною i правовою сутнiстю

приватне пiдсобне господарство громадян (ППГГ) є, насамперед, сукупнiстю певного нерухомого i рухомого майна, що

має вартiсну оцiнку (цiну), яке призначено для задоволення

їх матерiальних i побутових потреб. Крiм того, ознакою

ППГГ є певна дiяльнiсть сiмейно-трудового обєднання людей, що складають сiмю члена КСГП (СпС, ВСГК учасника

АСГТ (ТОВ), працiвника ДСП - та iнших громадян. Вироблена цим господарством iромаднн продукцiя використовується, насамперед, для власного споживання. За сучасних умов

ППГГ є складовою частиною багатоукладного аграрного виробництва продуктiв харчування та сировини рослинного i

тваринного походження. Це утворення є ефективним джерелом натурального господарювання за умови надання йому

допомоги з боку сiльськогосподарських пiдприємств у веденнi пiдсобного господарства. Як колективнi (кооперативнi),

корпоративнi, так i державнi сiльськогосподарськi пiдприємства сприяють у веденнi ППГГ не тiльки їх членам, учасни

Правове становище приватного пiдсобного господарства 171

кам i трудiвникам, а й вчителям, сiльським медикам, пенсiонерам та iншим громадянам, що проживають на їхнiй

територiї.

Участь власникiв приватних пiдсобних господарств у задоволеннi суспiльних потреб у сiльськогосподарськiй продукцiї

полягає в продажу (здачi) останньої заготiвельним органiзацiям споживчої кооперацiї, самим КСГП, СпС, АСГТ, ДСГП

на договiрних умовах, самостiйнiй реалiзацiї продуктiв своєї

працi на ринку та iн.

Сучасне ППГГ України характеризується такими ознаками: по-перше, це - форма виробництва, яка грунтується на

рiвноправних формах власностi на землю, на приватнiй власностi громадян, а також на особистiй їх працi та працi членiв

їхнiх сiмей, тобто має виключно трудовий характер; по-друге,

Цв - сукупнiсть майна, що має вартiсний вираз, цiну i належить гтюмадяннм за правом спiльної сумiсної власностi; потретє, ППГГ доповнює суспiльне виробництво, має пiдсобний до нього характер, є додатковим (а не основним) джерелом прибуткiв; по-четверте, воно в основному має споживчий характер, оскiльки вироблювана ним продукцiя (70-90

вiдсоткiв), як правило, споживається безпосередньо самими

виробниками; по-пяте, його можна на взаємовигiдних засадах

використовувати для збiльшення виробництва товарної маси

продуктiв харчування та сировини рослинного i тваринного пот

ходження.

2. Визнання i вiдродження приватного (до липня 1992 р. особистого) пiдсобного господарства пройшло складний

шлях, оскiльки з суто полiтичною метою, починаючи з рокiв

"суцiльної колективiзацiї", було прийнято i впроваджено в

життя руйнiвнi рiшення щодо згортання i обмеження дiяльностi цих господарств. Формально право громадян на особисте пiдсобне господарство визнавалося Конституцiєю УРСР

(ст. 13). Правове регулювання вiдносин у цих господарствах

здiйснювалося як за нормами Цивiльного та Земельного кодексiв, так i за рiшеннями партiйних та урядових органiв

СРСР та УРСР, за нормами Примiрного статуту та статутiв

колгоспiв, нацiлених на колгоспне i радгоспне будiвництво:

Здiйснювана в тi роки полiтика призвела до занепаду господарств колгоспникiв i працiвникiв радгоспiв, стала однiєю з

причин негативних демографiчних i соцiальних наслiдкiв для

сiл України.

Вперше позитивну оцiнку i визнання необхiдностi розвитку особистих пiдсобних господарств було дано в постановi

ЦК КПРС i Уряду СРСР вiд 14 вересня 1977 р. "Про особистi

пiдсобнi господарства колгоспникiв i службовцiв та iнших

громадян i колективне садiпництпо". Постановою тих же органiв вiд 8 сiчня 1981 р. "Про додатковi заходи по збiльшенню

виробництва продукцiї в особистих пiдсобних господарствах

громадян" було передбачено, що цi господарства як виробники тоиирної маси продуктiв харчування тваринного походження можуть вступати а доiонiрпi вiдносини зi споживчою

кооперацiєю. Полiтичне i економiчне визнання пiдсобних

господарств громадян сталося напередоднi "перебудови". Постановою ЦК КПРС i Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 20 березня

1986 р. "Про дальше вдосконалення економiчного механiзму

господарювання в агропромисловому комплексi країни"

вперше за 60 рокiв радянської влади особистi пiдсобнi господарства громадян були визнанi "складовою частиною соцiалiстичного сiльського господарства, покликанi повнiше задовольняти потреби сiльських жителiв у мясi, молоцi, картоплi, овочах, плодах та iнших продуктах харчування".

2.

значнi змiни в правовому регулюваннi дiяльностi пiдсобних

господарств членiв КСГП, СпС, ВСГК, працiвникiв АСГТ,

ДСГП. Цi господарства вiдповiдно до Закону "Про власнiсть"

з липня 1992 р. є приватними. Цим Законом скасовано обмеження кола i кiлькостi майна, що може перебувати у приватнiй власностi громадян, що мають таке господарство. З Цивiльного кодексу виключено статтi, що встановлювали статус

колгоспного двору, i вiдтепер усi громадяни, що мають приватне пiдсобне господарство у сiльськiй мiсцевостi, урiвненi в

правах незалежно вiд того, чи є вони членами КСГП, СпС,

ВСГК, учасниками i/чи робiтниками АСГТ, ДСГП.

Чинним законодавством України, статутами КСГП (СпС,

ВСГК, АСГТ, ТОВ) на цi субєкти пiдприємницької дiяльностi покладаються обовязки створювати умови для розвитку

пiдсобних господарств, надавати їм допомогу в обробiтку земельних дiлянок, у забезпеченнi їх добривами, засобами захисту рослин, насiнням, садивним матерiалом, кормами, зерном i пасовищами, у придбаннi молодняка худоби та птицi, в

Правове становище приватного пiдсобного господарства____173

агрохiмiчному i зооветеринарному обслуговуваннi, а також у

реалiзацiї виробленої продукцiї та в її переробцi.

Приватне пiдсобне господарство громадян має чiтко визначену земельну, майнову (речову та зобовязальну) правосубєктнiсть, що визначає особливiсть цього iнституту аграрного права.