1. Поняття i особливостi аграрних правовiдносин

1. Аграрнi правовiдносини у найзагальнiших обрисах - це

правова форма реалiзацiї положень правових норм через застосування їх у процесi визначення й функцiонування прав та

обопязкiв субєктiв.

здiйснюється правове регулювання тiєї частини вiдносин, яку

законодавець <наслiдок їхньої вiдповiдної суспiльної ролi визiiiiii за необхiдне регулювати правовими нормами аграрного

права; а ця частина вiдносин, вiдповiдно, є предметом аграрного права. Завдяки цьому аграрнi правовiдносини характеризуються як вольовi, бо в нормах аграрного права вiдображено волю законодавця. Вольовими вони є також i тому, що

юридичнi особи у будь-яких органiзацiйно-правових формах

(КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та iншi) в рамках самоврядування

приймають вiдповiднi рiшення з питань їхньої статутної дiяльностi. Вольовими вони є й тому, що селянське (фермерське) господарство в особi його голови також самостiйно

приймає рiшення.

Суспiльнi аграрнi вiдносини, що становлять предмет аграрного права, через систему правовiдносин набувають значимостi обєкта аграрних правовiдносин i, як такi, функцiонують у процесi аграрного правозастосування. Своєрiднiсть

предмета аграрного праворегулювання визначає характер,

багатограннiсть i особливостi обєктiв аграрних правовiдносин. Вони визначають змiст правовiдносин (права та обовязки), що виникають i реально функцiонують з приводу цих

обєктiв.

2. При окресленнi поняття аграрних правовiдносин слiд

виходити з визначення поняття i кола субєктiв, їхнього правового становища, цiльового призначення i функцiй, а також

обєктiв i змiсту конкретної складової цих правовiдносин, що

визначаються метою, завданнями, функцiями їх субєктiв.

Субєкти аграрних правовiдносин - це, насамперед, власники, якi самостiйно чи завдяки обєднанню свого капiталу

надiляють створених ними юридичних осiб повноваженнями

субєктiв аграрних та iнших правовiдносин.

органiзацiйно-правових формах аграрного пiдприємництва.

До них належать: селянськi (фермерськi) господарства, пiдсобнi господарства громадян, юридичнi особи (К.СГП, ВСГК,

СпС, АСГТ тощо), державнi юридичнi особи (радгоспи, iншi

державнi аграрнi товаровиробники), а також спiльнi аграрнi

пiдприємства (зi змiшаною формою власностi, iз залученням

iноземного капiталу тощо).

Субєкти аграрних правовiдносин у сферi агровиробничо

го сервiсу, що заснованi на рiзних формах власностi та легальних органiзацiйно-правових формах, це - пiдприємства

(товариства, кооперативи), якi здiйснюють агрохiмiчне, мелiоративне, виробничо-технiчне та iнше обслуговування аграрних пiдприємцiв з метою забезпечення нормальної, ефективної дiяльностi першої групи субєктiв.

Особливiстю групи субєктiв аграрних правовiдносин у

сферi фiнансування, кредитування, страхування, торгiвлi,

зокрема агро- та iнших банкiв, агробiрж, страхових компанiй

є те, що вони засновуються субєктами, якi належать до першої групи. Ця група субєктiв покликана забезпечити нормальне функцiонування першої групи як учасникiв ринкових

вiдносин. Зазначенi банки, бiржi, страховi компанiї, обслуговуючи аграрних товаровиробникiв, одночасно виступають як

субєкти ринкових аграрних правовiдносин i як обєкти права

спiльної часткової приватної (чи часткової колективної) власностi самих аграрних товаровиробникiв - клiєнтiв цих банкiв, бiрж.

3. Обєкти аграрних правовiдносин багатограннi. До них,

насамперед, належать обєднання загальноаграрних (означених метою i предметом дiяльностi вищезгаданих субєктiв аграрного пiдприємництва) майнових, земельних, управлiнських i трудових суспiльних вiдносин як базових. Своєрiдними обєктами .в базових аграрних правовiдносинах виступа

......iЄ5

ють рiзнi вияви останнiх, зокрема фiнансово-кредитнi, господарсько-договiрнi, соцiально-побутовi та iншi суспiльнi вiдносини, що випливають iз мети, предмета дiяльностi та функцiй субєктiв аграрного пiдприємництва.

Цi суспiльнi аграрнi вiдносини, з одного боку, охоплюють

сферу внутрiшнiх виробничо-господарських та соцiальних

функцiй субєктiв аграрного пiдприємництва i одночасно самих пiдприємницьких вiдносин.

З iншого боку, цi суспiльнi вiдносини охоплюють сфери

зовнiшнiх пiдприємницько-комерцiйних, договiрних i позадоговiрних (з органами державної влади i управлiння) субєктiв аграрного пiдприємництва i ринкової iнфраструктури.

4. Головними, базовими складовими системи аграрних

правовiдносин є майновi, земельнi, управлiнськi й трудовi

правовiдносини.

З переходом України до регульованої ринкової економiки,

вiдновленням iнституту права приватної власностi на нерухомiсть, встановленням рiвноправностi всiх форм власностi та

рiзних органiзацiйно-правових форм господарювання на землi сучаснi аграрнi правовiдносини характеризуються змiщенням акценту у бiк їх майнових аспектiв. Це виявляється, зокрема, у збiльшеннi питомої ваги майнових правовiдносин, у

розширеннi кола їх субєктiв. Такий фактор зумовлено насамперед тим, що земля визнається обєктом права приватної та

колективної власностi. Вона знову легальне повертається до

цивiльного обiгу. Майновi аспекти аграрних правовiдносин

включають в себе реалiзацiю права власника - фiзичної юридичної особи, вимагають вiд iншої сторони виконання зобовязань, викладених у нормах закону або/i договору (наприклад, надання землi у приватну власнiсть головi СФГ,

своєчасне внесення орендної плати, плати за виконанi договiрнi зобовязання, самостiйного здiйснення на власний ризик дiяльностi, з метою одержання прибутку тощо).

Збiльшення питомої ваги майнових аспектiв у системi аграрних правовiдносин зумовлюється також i тим, що нинi

вiдбувається процес вiдновлення економiчних функцiй цих

правовiдносин. Йдеться, насамперед, про одержання субєктами аграрного пiдприємництва прибуткiв вiд своєї дiяльностi. i, як наслiдок, цi субєкти самостiйно визначають асорти

3 В. Янчук

виходячивi5>TT "Р0"1 харчування i сировини

очiкуваної Гтякп, °3 """У на них) а1"i31 на виробництво,

НИЇТО Ї0 ПРОГНОЗУЄТЬСЯ) ЦiНИ Й iНШИХ ЄКОНОМiЧ

в ТОМУ як субєкт ше економiчнi фактори є визначальними

майновi ппаяя аграрного пiдприємництва реалiзують свої

Розшиня на себс ЮРИДИШi Увязки.

поавовiлносин встки синових аспектiв у системi аграрних

спiльних елементiв"11"1 також i за РУ"0" створення

оiвпi ринкової економiки (ринку цiнних папе

нерухомостiтощiУ "Р0 харчування, ринку капiталу,

агоаоїиханпв01 ваги майнових аспектiв у системi

>сш сталося й У щ0 Г цих

мiстт, прпргтппрi16 нинi є всi пiдстави вважати: а) нерухо

инногоГоиї б) тов<фнi "Р0T харчування роспохопїнii010 (У У числi водного та мисливського)

та иЇннi пЙШОВi КОШТИ У ТОМУ ЧИСЛi Й iноземна валююоидичнiїГiї01110 г) iншi майновi та "н"01" "Рвав

ве вираження (iдлягають ГРОШОШЙ оцiнцi та мають грош0"

носЇнТiЇi011 саме мановi аспекти аграрних правовiд

iнших скпалопиi11">1111 У >агомост спiввiдношеннi та змiстi

5 в ї " системи аграрних правовiдносин.

нихАопм с0 д0 РИНКОВОЇ економiки, рiвностi рiззаiг-Їi аграрним правовiдносинам властивi новi

забезпеченнЇ ЇiЇ аспекти. Нинi вони охоплюють правове

сiв насампрпр1011111010 використання природних ресурливськмх угiп Сiльськогосподарських, риболовецьких i мис

повсякленнiй лi також правовiдносини, що складаються у

пои викпп1гтя>ьностi субєктiв аграрного пiдприємництва

оаоного ямппнї111 й "Р0111 земель як "вного засобу аггрпрппп" чцтва та обєкта нанколишиього природного

усрсдовищд.

оювансїЇ1" Р" Ф0i" ясностi та форм господааспрiтiв у су,1 також пев11i -""й ФУД"11 i управлiнських

являють сбоi1 аграрних правовiдносин.

стванавгїп-гР Реа"-аи норм трудового законодавОсобливiстк ї1Риємствах незалежно вiд їх форм власностi.

лаються V гАр0 в У iц0 цi аов[ вiдносини склалотютя впнч i сiльськогосподарського виробництва, регу>-акож спецiальними нормами права (робочий

Аграрнi правовiдносини

час, охорона працi в рослинництвi, тваринництвi тощо). До

того ж, у субєктiв пiдприємництва кооперативного типу трудовi вiдносини є похiдними вiд членства працiвникiв як спiввласникiв майна цих кооперативних, аграрних пiдприємцiв.

Певнi особливостi трудових аграрних правовiдносин простежуються й у СФГ. Тут, будучи членами однiєї родини, громадяни вступають у трудовi вiдносини зi своїм же господарством в особi його голови. Цi члени родини, є робочою силою,

за яку господарство справляє певнi, встановленi законодавством, виплати державi (пенсiйний фонд), та яким СФГ в

особi фактично його голови надає роботу.

6. З розширенням легальних органiзацiйно-правових форм

господарювання наповнилися новим змiстом i управлiнськi

аспекти аграрних правовiдносин. Так, залежно вiд обраної

форми господарювання розмежовуються змiст i форми управЛiНиьких правовiдносин i здiйснення права самоврядування.

Зокрема, у юридичних осiб (К.СГП, ВСГК, СпС тощо) управлiнськi правовiдносини мають певнi форми вияву, принципи

(орган управлiння та - загальнi збори, правлiння; голосування здiйснюється за принципом "один член - один голос"; їм

властивi принципи демократiї, гласностi, самоконтролю через ревiзiйну комiсiю тощо). Дещо iнакше характеризуються

зазначенi форми вияву та принципи субєктiв пiдприємництва акцiонерного типу (АСГТ, ТОВ), де визначальною є тiльки

їх участь (частка) у статутному фондi.

7. Змiстом аграрних правовiдносин є взятi в єдностi конкретнi субєктивнi права та юридичнi обовязки кожного з

учасникiв виробничої сiльськогосподарської дiяльностi.

Йдеться про тi конкретнi права та обовязки, якi визначаються законодавством при утвореннi i правовому закрiпленнi

прав юридичної особи за сiльськогосподарськими пiдприємствами, зокрема КСГП, ДСГП та iншими сiльськогосподарськими пiдприємствами (органiзацiями, обєднаннями).

стосується визначення правового статусу СФГ, приватного

пiдсобного господарства громадян (ППГГ), що займаються

виробництвом сiльськогосподарської продукцiї та її реалiзацiєю з метою задоволення особистих потреб i потреб ринку

продовольства.

Змiстом аграрних правовiдносин є конкретнi виконання

права i вiдносини щодо додержання обовязкiв, повязаних з

правовим регулюванням аграрних вiдносин. Сполучення

68 Роздiл i>

обєктiв i змiсту аграрних правовiдносин має безпосереднє

вiдношення до визначення правоздатностi субєктiв аграрного права i юридичної природи аграрних правовiдносин. Останнi характеризуються своєрiдним сполученням i єднiстю

правового становища їх субєктiв, обєктiв та змiсту.

Комплекснiсть аграрних правовiдносин зумовлена єднiстю

i спiльнiстю виробничої сiльськогосподарської дiяльностi, одпорiднiстю їх правоного регулювання, соцiально-економiчним призначенням, мiсцем, роллю i значимiстю у сферi товарно-грошових вiдносин.

8. Сучаснi аграрнi правовiдносини являють собою реально

iснуючi, урегульованi юридичними нормами (закону i/чи договору) елементи системи суспiльних вiдносин, заснованих

на юридичних фактах i вiдповiдностi прав та обовязкiв

субєктiв, зайнятих у процесi виробництва та забезпеченнi виробництва продуктiв харчування рослинного i тваринного (в

тому числi водного i мисливського) походження. Аграрнi правовiдносини - це реально iснуючi в повсякденнiй дiяльностi

субєктiв аграрного пiдприємництва (агробiзнесу) багатограннi вiдносини, наповненi якiсно новим змiстом у звязку з визнанням цих аграрних товаровиробникiв субєктами права

приватної та iншої недержавної форми власностi на землю та

iншi засоби виробництва, виробленi продукти харчування, а

також субєктами пiдприємницької дiяльностi, що функцiонують поряд iз державними аграрними товаровиробниками.

Аграрнi правовiдносини - правова форма реалiзацiї положень норм аграрного права через застосування їх у процесi

визначення i функцiонування прав та обовязкiв субєктiв,

що виробляють i забезпечують виробництво продуктiв харчування.

9.

вiдмiнними особливостями аграрних правовiдносин є:

а) iснування Й функцiонування цих вiдносин на засадах

приватної, її вияву - колективної та державної форми власностi на землю та iнше нерухоме майно, зокрема засоби виробництва;

б) розвиток рiзноманiтних легальних приватних форм аграрного пiдприємництва (вiд селянських господарств до рiзних легальних юридичних осiб) поряд iз державними юридичними особами;

Аграрнi правовiдносини 69

в) поступовий перехiд вiд державної форми аграрного господарювання до приватних форм;

г) розширення кола обєктiв правовiдносин, якi включають у себе всю повноту змiсту й сутi аграрного пiдприємництва, продукти харчування рослинного i тваринного (в тому

числi водного й мисливського) походження i, зрештою, включення до кола обєктiв аграрних правовiдносин ряду тих,

якi ранiше за законодавством належали до обєктiв виключно

iнших галузей права i галузей народного господарства;

д) збiльшення питомої ваги майнових аспектiв у системi

трiiрних правовiдносин;

ж) вiдновлення значущостi економiчних функцiй аграрною пiдприємництва i, тобто змiна ролi i питомої ваги iнособлино соiii;iii.них, функцiй всiх легальних органiзаюиих фiiм субєктiв аграрної пiдприємницької

V