1. Поняття фiнансової дiяльностi та її правове регулювання

1. Фiнансовою дiяльнiстю сiльськогосподарських пiдприємств є виконання фiнансової частини їхнiх виробничо-госЙодарських бiзнес-планiв. Саме тому її правовому регулюванню вiдводиться значне мiсце в аграрному правi.

Виробничо-господарська i фiнансова-економiчна пiдприємницька дiяльнiсть сiльськогосподарських пiдприємств становить єдине цiле. Фiнансово-економiчнi вiдносини у сферi

цiєї дiяльностi охоплюють ту їхню частину, яка стосується забезпечення її коштами (грiшми, фiнансами). Це в першу чергу грошова оцiнка усiх основних, обiгових фондiв та спецiальних фондiв, наявної готiвки, вартостi у грошовому виразi усiх

тих знарядь i заходiв, що набуваються, використовуються i

списуються в результатi виробничо-господарської дiяльностi;

це кошти на оплату працi усiх категорiй працiвникiв i це грошова оцiнка тiєї сiльськогосподарської продукцiї, яку сiльськогосподарське пiдприємство реалiзувало або ще має реалiзувати.

Обєктом фiнансово-кредитних правовiдносин є грошовi

суми, одержанi сiльськогосподарським пiдприємством в порядку його кредитування. З моменту одержання цих сум пiдприємство набуває на них право власностi i розпоряджається

ними в iнтересах пiдприємства, тобто для задоволення його

потреб.

2. Фiнансова дiяльнiсть товаровиробникiв охоплює як

внутрiшнi, так i зовнiшнi фiнансовi вiдносини. Метою перших є створення необхiдної фiнансової бази для виробництва

продуктiв харчування, продовольства i сировини рослинного

та тваринного походження структурними виробничими пiд

374 Роздiл XVII

роздiлами, а метою других вiдносин - сприяння аграрним

товаровиробникам (через надання їм кредитiв, страхування

врожаю тощо) в їхнiй статутнiй дiяльностi, а також у реалiзацiї виробленої ними продукцiї (продовольства, сировини, у

тому числi й пiсля їх переробки) вiдповiдно до вимог сучасної

ринкової економiки.

певними ознаками, йому притаманнi правовi норми ряду галузей права. Внутрiшнi фiнансовi вiдносини за своєю суттю є

вiдносинами пчугрiїпньогосподарськими. Саме тому вони

охоплюються предметом аграрного права. Зовнiшнi фiнансовi

вiдносини частково регламентуються нормами цивiльного,

господарського, адмiнiстративного i фiнансового права. Це

дає пiдставу стверджувати, що iнститут фiнансової дiяльностi

субєктiв аграрного права належить до комплексних правових

iнститутiв.

Фiнансова дiяльнiсть сiльськогосподарських пiдприємств

пiдпорядкована їхнiм статутним цiлям i завданням. Цi пiдприємства вiдкривають в установах банку рахунки для зберiгання коштiв i проведення всiх касових, розрахункових та iнших операцiй вiдповiдно до встановлених чинним законодавством правил.

3. Правове регулювання фiнансової дiяльностi сiльськогосподарських пiдприємств здiйснюється згiдно iз загальними

i спецiальними законами i пiдзаконними актами.

Найважливiшими з них є закони: "Про пiдприємства в

Українi", "Про господарськi товариства", "Про колективне

сiльськогосподарське пiдприємство", "Про селянське (фермерське) господарство" i "Про сiльськогосподарську кооперацiю", якi визначають загальну правову основу спецiальної

право- та дiєздатностi цих субєктiв щодо здiйснення фiнансової дiяльностi. Вони є тiєю правовою базою, на основi якої

розвивається спецiальне законодавство, що регулює саме фiнансовi вiдносини п усiй їхнiй багатогранностi. До нього>

зокрема, належить Закон "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", а також правовi акти (рiшення, постанови, iнструкцiї

та iн.) Нацiонального банку України та його правлiння про

ведення касових операцiй, вiдкриття рахункiв тощо. !и

У цих законах вмiщено правовi норми стосовно фiнансо

вої дiяльностi сiльськогосподарських пiдприємств. Найповнi

ше цi питання врегульовано в ст. 24 Закону "Про пiдприєм

Правове регулювання фiнансової дiяльностi СГП 375

ства в Українi", де йдеться про фiнанси та кредитнi вiдносини.

ресурсiв пiдприємства є прибуток (доход), амортизацiйнi вiд

рахування, кошти, одержанi вiд продажу цiнних паперiв, пайовi внески членiв трудового колективу, пiдприємств, органiзацiй, громадян та iншi надходження. Пiдприємство користується також банкiвським кредитом на комерцiйнiй договiрнiй

основi. Воно може надавати банку на договiрнiй основi право

використовувати свої тимчасово вiльнi кошти i отримувати

вiдсотки за їх використання.

Аналогiчна правова норма викладена в ст. 17 Закону "Про

колективне сiльськогосподарське пiдприємство". Питань фiнансової дiяльностi господарських товариств стосується ст. 15

Закону "Про господарськi тонариства", правомочностi виробничого сiльськогосподарського кооперативу стосовно його

фiнансової дiяльностi визiшчено в ст. 29 Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю". Цiєю правовою нормою передбачено обовязки сiльгоспкооперативу щодо сплати податкiв i

зборiв (обовязкових платежiв) до вiдповiдних бюджетiв; погашення кредитiв, покриття збиткiв, проведення вiдрахування у фонди кооперативу та iн.

4. Предметом спецiального регулювання є органiзацiйноправовi, кредитнi та страховi вiдносини, що виникають у сферi взаємодiї всiх сiльськогосподарських пiдприємств мiж собою, з iншими спецiальними субєктами (банками, страховими компанiями тощо), а також iз державою та мiсцевими радами народних депутатiв. Цi вiдносини регулюються низкою

нормативних актiв, зокрема Положенням про органiзацiю

бухгалтерського облiку i звiтностi в Українi, затвердженим

постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 3 квiтня 1993 р.,

Законом "Про систему оподаткування".

5. Вiдповiдно до Законiв "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство", "Про сiльськогосподарську коопера>

цiю" i "Про господарськi товариства" особливостi фiнансової

дiяльностi цих субєктiв пiдприємництва полягають у тому,

що їхнi фiнансовi ресурси формуються за рахунок доходiв,

амортизацiйних вiдрахувань, коштiв, одержаних вiд продажу

майна, цiнних паперiв, пайових та iнших внескiв.

субєкти мають право одержувати кредити, зокрема, пiд заставу. Причому держава не несе вiдповiдальностi за їхнiми

кредитними зобовязаннями.

Фiнансовi правовiдносини державних сiльськогосподарських i мiжгосподарських пiдприємств, спiвзасновником яких

є держава, грунтуються на нормах Закону "Про пiдприємства

в Українi", в якому передбачаються джерела фiнансування, а

також можливiсть користування кредитом. Їхнi фiнансовi

ресурси формуються за рахунок прибутку, внаслiдок реалiзацiї рiзноманiтних договорiв, державної пiдтримки та iнших

джерел. Селянське (фермерське) господарство вiдповiдно до

ст. 20 Закону "Про селянське (фермерське) господарство"

формує свої фiнанси за рахунок власних доходiв, тобто прибуткової господарської дiяльностi.

6. Предметом правового регулювання законодавства про

фiнансову дiяльнiсть субєктiв аграрного пiдприємництва є

сукупнiсть фiнансових вiдносин, якi виникають у процесi органiзацiї та виконання ними фiнансових зобовязань та пiдприємництва. У цьому процесi виникають, зокрема:

1) фiнансовi вiдносини, що складаються мiж субєктами

аграрного пiдприємництва i фiнансовими органами щодо податкiв з прибутку, котрi повиннi сплачувати цi пiдприємства,

тощо;

2) розрахунковi вiдносини, що виникають мiж аграрними

та iншими субєктами пiдприємництва у процесi господарської дiяльностi та виконання договiрних зобовязань;

3) кредитнi вiдносини, що виникають мiж субєктами

аграрного пiдприємництва, установами банкiв та iншими

субєктами у звязку з одержанням позичок.

7. Безпосереднє вiдношення до фiнансової дiяльностi сiльськогосподарських товаровиробникiв має Мiнагропром України i його органи на мiсцях. До структури Мiнагропрому

України належить Головне управлiння фiнансово-кредитної

та податкової полiтики. Положення про це Головне управлiння затверджене Наказом нiд 19 грудня 1997 р. Згiдно з цим актом Головне управлiння в межах своїх повноважень узагальнює практику застосування законодавства з питань, якi належать до його компетенцiї, розробляє пропозицiї щодо вдосконалення законодавства та у встановленому порядку вносить

їх керiвництву мiнiстерства, органiзовує виконання законодавчих актiв, здiйснює систематичний контроль за їх реалiзацiєю.

плани економiчного i соцiального розвитку сiльського господарства.

Правове регулювання фiнансової дiяльностi СГП

Головне управлiння здiйснює заходи щодо державної пiдтримки товаровиробникiв, цiльового використання бюджетних коштiв, створення рiвних умов для розвитку усiх форм

власностi i господарювання. До його повноважень вiднесена

участь у розробцi нових i вдосконалення дiючих форм фiнансових взаємовiдносин держави з пiдприємствами i органiзацiями усiх форм управлiння, проведення гнучкої цiнової i податкової полiтики, спрямованої на створення належних умов

для розширення виробництва. На нього покладається завдання готувати пропозицiї щодо вдосконалення ринкових механiзмiв, регулювання цiн i тарифiв на сiльськогосподарську

продукцiю i продукцiю її переробки, а також послуги виробничо-технiчного призначення, податкової полiтики, фiнансування i кредитування державних програм; захищати iнтереси

товаровиробникiв системи мiнiстерства. Головне управлiння

бере участь у розробцi економiчних та органiзацiйно-правових заходiв, спрямованих на захист вiтчизняних товаровиробникiв, стимулювання їхньої iнтеграцiї та кооперування, залучення кредитних ресурсiв щодо прiоритетних напрямiв розвитку агропромислового комплексу, а також проводить перевiрку фiнансової дiяльностi державних пiдприємств, установ i

органiзацiй, якi входять до сфери управлiння мiнiстерства,

органiв управлiння агропромисловим комплексом, без особливого на це доручення; воно перевiряє законнiсть використання асигнувань з державного бюджету, коштiв централiзованих фондiв.

Головне управлiння в разi виявлення порушень i зловживань вимагає вiд керiвникiв негайного їх усунення, має подавати керiвництву мiнiстерства, правоохоронним органам пропозицiї щодо притягнення до адмiнiстративної, матерiальної

та кримiнальної вiдповiдальностi посадових осiб, винних у порушеннi державної фiнансової дисциплiни.