3. Особливiсть правового становища працiвникiв мiжгосподарських пiдприємств в аграрному секторi

1. У процесi мiжгосподарської кооперацiї та агропромислової iнтеграцiї сiльськогосподарськi пiдприємства рiзних

форм власностi добровiльно обєднують матерiальнi, фiнансовi й трудовi ресурси з метою збiльшення виробництва, полiпшення зберiгання i переробки продовольства, продуктiв харчування i сировини рослинного та тваринного походження.

Державнi й недержавнi (приватнi, кооперативного й корпоративного типiв) сiльськогосподарськi пiдприємства здiйснюють свою виробничо-господарську дiяльнiсть на основi

рiзних форм власностi.

сiльськогосподарських пiдприємств i створюваних ними мiжгосподарських формувань, так i правового статусу їх працiвникiв. Питання органiзацiї працi, тривалостi робочого часу i

часу вiдпочинку, надання вихiдних днiв i вiдпусток, застосування заходiв заохочення i дисциплiнарного впливу, а також

iншi питання органiзацiї працi працiвникiв вирiшуються вiдповiдно до чинного трудового законодавства. Однак щодо

працiвникiв мiжгосподарських пiдприємств (органiзацiй) певною мiрою застосовується i законодавство, що регулює дiяльнiсть субєктiв пiдприємництва корпоративного i, особливо,

кооперативного типу.

2. Трудовi ресурси в мiжгосподарських пiдприємствах (органiзацiях) формуються за рахунок працiвникiв державних i

колективних сiльськогосподарських пiдприємств, якi працю

154 Роздiл УИ

ють постiйно або сезонно, їх взаємовiдносини з пiдприємствами оформляються трудовим договором. При цьому працiвники мiжгосподарських пiдприємств i органiзацiй не

мають вiдмiнностей у праних та обовязках незалежно вiд того, чи працювали вони ранiше її державному або колективному сiльськогосподарському пiдприємствi. Це свiдчить про те,

що за своїм iiр.iкоиим спшонищим працiвники мiжгосподарських утворенi, є просто прицiнникiїми i на них поширюється

трудове законодавство.

лише постiйних iiрiїпiiiникiв мiжгосподарських пiдприємств i

органiзацiй. Поряд ii ними н мiжгосподарських пiдприємствах (органiзацiях) i виробничих обєднаннях у сiльському

господарствi є специфiчнi категорiї працiвникiв зi змiшаним

правовим статусом. До них належать члени колективних

сiльськогосподарських пiдприємств, направленi за рiшенням

правлiння на роботу в мiжгосподарськi формування. Своєрiднiсть їхнього правового становища полягає в тому, що за ними зберiгаються: членство в КСГП (СВК, СпС) i окремi права

та обовязки, передбаченi Статутом колективного господарства. Зокрема, вони мають право брати участь в управлiннi

справами пiдприємства, членами якого вони є, вибирати та.

бути обраними в органи його управлiння, користуватися присадибною дiлянкою, пасовищами, сiножатями, транспортом,

культурно-побутовим обслуговуванням та iн. Але на мiжгосподарському пiдприємствi, куди направлено на роботу члена

колективного сiльськогосподарського пiдприємства, його за

наказом оформляють як звичайного найманого працiвника.

Мiжгосподарське кооперування сприяє унiфiкацiї правових статусiв працiвникiв мiжгосподарських пiдприємств,

працiвникiв i членiв колективних сiльськогосподарських пiдприємств, При регулюваннi трудових вiдносин у мiжгосподарських пiдприсмстпах частосовуються мiжгалузевий, галузевий, територiальний i локальний види правового регулювання.