<<
>>

5. Матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв сiльського господарства

1. Правову основу матерiальної вiдповiдальностi членiв

КСГП та найманих працiвникiв сiльськогосподарських пiдприємств, агрогосподарських товариств усiх форм власностi

та органiзацiйно-правових форм становлять вiдповiдний

пункт Статуту конкретного господарства та роздiл IX КЗпП

України, яким передбачено правовi гарантiї при покладеннi

на працiвникiв матерiальної вiдповiдальностi за шкоду, запо

\

Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 459

дiяну пiдприємству, установi, органiзацiї.

Зазначенi правовi

норми являють собою вiдповiднi iнститути аграрного права i

трудового права. \

Соцiальне-економiчне та юридичне значення i функцiя

цих iнститутiв полягають у правовому забезпеченнi схоронностi колективної та державної власностi, здiйснюваному покладенням матерiальнЬї вiдповiдальностi на членiв КСГП i

працiвникiв радгоспу, винних у заподiяннi господарству майнової шкоди (збиткiв).\ Передбачаючи матерiальну вiдповiдальнiсть працiвникiв, законодавець виходить iз того, що

вони сумлiнно ставляться до виконання своїх трудових

обовязкiв, а факти заподiяння шкоди, безгосподарностi й

марнотратства мають випадковий характер. Проте жодний!

протиправний вчинок працiвника не повинен залишатися без i

уваги з боку органiв управлiння КСГП та адмiнiстрацiї рад-)

госпу, а заподiяна шкодi обовязково має бути компенсована.

В цьому й полягає суть застосування правових заходiв щодо

правопорушника. Цi заходи мають справляти виховний вплив

як на працiвника, який заподiяв шкоду КСГП або радгосповi,

так i на iнших членiв колективу. Соцiально-економiчне i

юридичне значеннi застосування правових норм про матерiальну вiдповiдальнiсть працiвникiв полягає саме у виконаннi

цими нормами вiдшкодувальної функцiї, забезпеченнi охорони майна i правовому захистi майнових iнтересiв КСГП чи

радгоспу, а також у здiйсненнi виховної функцiї права.

Суспiльнi вiдносини, що виникають при заподiяннi шкоди

з вини працiвникiв, є аграрними трудовими вiдносинами.

Застосування правових норм про матерiальну вiдповiдальнiсть

обовязково/має вiдповiдати вимогам законодавства - саме

таким чином забезпечується охорона трудових прав працiвникiв.

Згiднозi Статутом КСГП, член пiдприємства, винний у

заподiяннi шкоди, несе вiдповiдальнiсть лише за прямi дiйснi

збитки./"Вiн не вiдповiдає за ту шкоду, яка є для пiдприємства

упущеною вигодою, i не зобовязаний її вiдшкодовувати. До

збиткiв не включаються тi доходи або прибутки, що їх пiдприємство могло б (планувало) одержати, якби не було вчиненi правопорушення. Отже, iснуючий порядок i умови притягнення працiвникiв, винних у заподiяннi шкоди, до вiдповiдальностi лише за пряму дiйсну шкоду гарантують членовi

460 Роздiл XXI

КСГП його право на одержання заробiтку вiд трудової участi

в громадському господарствi.

Такою ж важливою гарантiєю є положення закону про те,

що працiвник, який притягається до матерiальної вiдповiдальностi, несе її в обмеженому розмiрi - не бiльше середньомiсячного заробiтку. Аналогiчну правову норму про обмеження матерiальної вiдповiдальностi встановлено трудовим

законодавством для працiвникiв, якi заподiяли шкоду пiдприємству, установi, органiзацiї при виконаннi своїх трудових

обовязкiв. Цс означає, що при правовому регулюваннi матерiальної вiдповiдальностi трудiвникiв законодавець виходить

з єдиних принципiв такої вiдповiдальностi як для працiвникiв

державних пiдприємств, установ, органiзацiй, так i для членiв

колективного сiльськогосподарського пiдприємства i громадської органiзацiї. Такими ж рисами характеризується повна

матерiальна вiдповiдальнiсть названих груп працiвникiв.

2. Згiдно зi статутом члени КСГП, виннi в загибелi, недостачi, псуваннi або втратi колективного майна, самовiльному

використаннi тракторiв, автомобiлiв, сiльськогосподарських

машин, робочої худоби, а також тi, що завдали пiдприємству

iншої майнової шкоди, мають її компенсувати. Розмiр дiйсної

шкоди визначає правлiння КСГП. Стягнення шкоди проводиться в розмiрi прямої дiйсної шкоди, але не бiльше середньомiсячного заробiтку члена КСГП, якщо шкода заподiяна

невиконанням або неналежним виконанням покладених на

нього трудових обовязкiв.

У разi навмисного заподiяння

шкоди, а також у випадках, передбачених законодавством, на

членiв КСГП покладається матерiальна вiдповiдальнiсть у

повному або пiдвищеному розмiрi. Заподiяна шкода стягується з члена КСГП у повному обсязi також у разi, якщо вiн перебував у нетверезому станi.

3. Поняття шкоди i класифiкацiя збиткiв за видами повнiше й чiткiше визначенi нормами цивiльного законодавства

України. Пiд збитками розумiють видатки i не одержанi кредитором прибутки, що їх вiн одержав би, якби зобовязання

було виконано боржником. Пiд дiйсною матерiальною шкодою слiд розумiти псування, втрату, загибель колективного

майна, а також витрати, якi пiдприємство змушене було зробити з вини працiвника. Маються на увазi тi дiйснi, реальнi,

прямi збитки, що заподiянi членом КСГП при виконаннi своїх трудових обовязкiв (пошкодження сiльськогосподарських

Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 461

машин або самовiльне їх використання, недостача або загибель худоби, пошкодження або втрата iнвентарю, недостача

майнових цiнностей i коштiв тощо). При визначеннi шкоди

не враховуються прибутки (доходи), що їх пiдприємство одержало б, якби не було вчинено правопорушення (неодержання

запланованого врожаю, збiльшення маси худоби, надою молока та його жирностi, грошових прибуткiв), тобто упущена

вигода.

Позов про вiдшкодування збиткiв предявляється незалежно вiд притягнення винних (за наявностi пiдстав) до кримiнальної вiдповiдальностi.

4. Члени КСЩ або працiвники радгоспу, виннi в розкраданнi або недосїачi промислових товарiв та сiльськогосподарської продукцiї що належить господарству, поряд iз кримiнальною притягаються до матерiальної вiдповiдальностi. З

них у судовому порядку стягується на користь потерпiлих органiзацiй заподiяна шкода в розмiрi вартостi викрадених або

тих, що не вистачає, товарiв за державними роздрiбними цiнами. Керiвники господарства в усiх випадках порушення

кримiнальної справи повиннi подати позов про стягнення з

винних заподiяних збиткiв.

5.

Законодавство передбачає два види матерiальної вiдповiдальностi працiвникiв державних пiдприємств, установ, органiзацiй та/членiв КСГП: обмежену i повну.

Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв визначається/в розмiрi дiйсної шкоди, але не бiльше середньомiсячного заробiтку, якщо шкода заподiяна недбалiстю в роботi, невиконанням або неналежним виконанням своїх трудових обовязкiв. В разi притягнення до обмеженої матерiальної вiдпбвiдальностi членiв КСГП стягнення заподiяної

шкоди має провадитися з урахуванням їх середньомiсячного

основного заробiтку, а не тiльки з посадового окладу або тарифної ставки.

Повна матерiальна вiдповiдальнiсть полягає в обовязковому вiдшкодуваннi членом КСГП або працiвником радгоспу

всiх фактично заподiяних збиткiв незалежно вiд заробiтку.

ВiдповiдалiiiНiсть у повному обсязi настає у випадках, коли:

а) шкоду\ заподiяно навмисно;

б) самовiльно використовувались трактори, автомобiлi,

сiльськогосподарськi машини, робоча худоба;

в) це спецiально передбачено законодавством;

462 Роздiл XXI

г) шкоду заподiяно дiями, що мiстять склад злочину;

д) шкоду заподiяно не у звязку з виконанням трудових

обовязкiв;

е) має мiсце недостача матерiальних цiнностей, прийнятих

пiд звiт за разовим дорученням або iншим разовим документом.

6. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi покладається також на матерiально вiдповiдальних осiб. Вона настає в разi недостач> матерiальних цiнностей, прийнятих пiд

вiдповiдальнiсть працiвниками, що займають посади: касирiв;

завiдувачiв комор, їхнiх помiчникiв, комiрникiв, що вiдають

окремими коморами; завiдувачiв нафтових господарств (при

виконаннi ними службових обовязкiв, повязаних iз прийманням, видачею та облiком нафтопродуктiв та iнших матерiальних цiнностей); завiдувачiв їдалень (що перебувають на

балансi КСГП); завiдувачiв господарств i кастелянцi дитячих

дошкiльних закладiв; заправникiв, облiковцiв-заправникiв

(при виконаннi ними службових обовязкiв, повязаних iз

прийманням, видачею та облiком пального i мастильних

матерiалiв); водiїв вантажних автомобiлiв, що сумiшують

обовязки агентiв-експедиторiв iз приймання i видачi вантажiв; провiдникiв худоби при перевезеннi її залiзницею, гуртоправiв.

7.

Юридичною пiдставою повної матерiальної вiдповiдальностi є письмовi договори (угоди) мiж правлiнням КСГП, акцiонерного товариства (дирекцiєю державного сiльськогосподарського пiдприємства, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю) i матерiально вiдповiдальними особами. До останнiх належать:

а) завiдувачi кас, комор, складiв та їхнi заступники;

б) старшi контролери-касири, контролери-касири та iншi

працiвники, якi виконують обовязки касира;

в) директори i iанiдуиачi магазинiв (за вiдсутностi завiдувачiв вiддiлiв i секцiй) та їхнi заступники, завiдувачi товарних

секцiй, начальники цехiв пiдприємств торгiвлi та їхнi заступники;

г) завiдувачi пiдприємств громадського харчування та їхнi

заступники, завiдувачi виробництва, начальники цехiв (дiльниць) та їхнi заступники;

д) завiдувачi заготiвельних пунктiв, сепараторних вiддiлень;

\

Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 463

е) завiдувачi господарства та коменданти будинкiв, де зберiгаються матерiальнi цiнностi;

є) агенти з постачання, експедитори вантажiв, iнкасатори.

Перелiк осiб, з якими правлiння може укладати договори

про повну матерiальну вiдповiдальнiсть за незабезпечення

схоронностi цiнностей, переданих для зберiгання, оброблення, продажу (вiдпуску), перевезення або використання,

визначається спецiальною постановок загальних зборiв (збо-|Ь|

рiв уповноважених) колективного сiльськогосподарськогоiр

пiдприємства. Практично це означає, що в кожному КСГПi

цей перелiк треба обговорити на засiдацнi правлiння та зборах трудових колективiв, бригад, ферм, iнших виробничих

пiдроздiлiв i винести його на обговорення загальних зборiв

або зборiв уповноважених, якi приймуть (Остаточне рiшення з

цього питання. ,

8. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв радгоспiв, iнших державних сiльськогосподарсьiсих i мiжгосподарських пiдприємств (органiзацiй) регулюється ст. 134 КЗпП

України. |

9. Справи про матерiальну вiдповiдальнiсть членiв КСГП

суд розглядає за аналогiєю з трудовим законодавством.

Вiн

має право в разi необхiдностi зменшити розмiр шкоди, який

пiдлягає компенсацiї, виходячи зi ступеня вини, конкретних

обставин, за яких було заподiяно шкоду, матерiального становища члена КСГП з наведенням у рiшеннi мотивiв часткового задоволення позову. Правовi норми про зменшення розмiру шкоди не застосовуються, якщо шкода була заподiяна

злочином, вчиненим iз корисливою метою, а також при стягненнi з працiвникiв коштiв, одержаних ними у пiдзвiт або як

аванс. У справах про стягнення дебiторської заборгованостi

сума боргу може зменшуватися залежно вiд майнового i родинного стану боржника.

10. Посадовi особи КСГП несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за заподiяну шкоду на пiдставi 1их самих нормативних

актiв, що й рядовi члени цього пiдприємства. Питання про

притягнення до вiдповiдальностi окремих посадових осiб вирiшують органи самоврядування (наприклад, правлiння

КСГП), якi призначили дану особу на посаду.

При розглядi позовiв КСГП до його членiв i посадових

осiб (голови, бригадирiв, завiдувачiв ферм та iнших спецiалiстiв) про компенсацiю за заподiяну шкоду необхiдно врахову

464 Роздiл Х)9

вати, що на них не можна покладати матерiальну вiдповiдальнiсть за таку шкоду, яка не повязана з їхньою безпосередньою виною i може бути вiднесена до категорiї нормального

виробничо-господарського ризику. Статтею 130 КЗпП України, яка встановлює пiдстави матерiальної вiдповiдальностi

працiвникiв радгоспiв, iнших державних i мiжгосподарських

пiдприємств, передбачено, зокрема, що на робiтникiв i службовцiв не може бути покладено вiдповiдальностi за шкоду,

яка належить до категорiї нормального виробничо-господарського ризику; за нсодсржiжня пiдприємством, установою,

органiзацiєю прибутку; за шкоду, заподiяну працiвником,

котрий перебував у станi крайньої необхiдностi. Визначенi

цiєю нормою правила застосовуються за аналогiєю закону i

щодо членiв КСГП.

Члени правлiння несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у випадках, коли внаслiдок їхньої бездiяльностi, недбалого ставлення до своїх обовязкiв було заподiяно шкоду галузi або дiлянцi виробництва, закрiпленiй за даною особою при розподiлi обовязкiв мiж членами правлiння.

Якщо при пiдготовцi до судового розгляду справи за позовом КСГП до членiв пiдприємств про стягнення з них збиткiв

або в процесi самого розгляду виявиться, що шкоду було заподiяно не тiльки з вини вiдповiдача, а й внаслiдок незаконних дiй, безгосподарностi, несумлiнного ставлення до виконання своїх обовязкiв окремих посадових осiб пiдприємства,

останнi мають притягатися до вiдповiдальностi як спiввiдповiдачi. При стягненнi шкоди з посадових осiб КСГП суди повиннi зясовувати, хто конкретно вiдповiдає за дану дiлянку

роботи i в чому саме полягає його вина.

Правлiння зобовязане притягати до матерiальної вiдповiдальностi тих осiб, з вини яких пiдприємство платить штраф,

пеню, неустойку i вiдшкодовує збитки за порушення умов договору з будь-якою органiзацiєю i громадянином. У цьому разi КСГП, виконавши свої зобовязання перед стороною за договором, подає до винної посадової особи регресний позов

про стягнення з нього майнових санкцiй, сплачених за порушення договору.

11. З метою покриття заподiяних збиткiв вiдповiдно до

ст. 404 ЦПК України проводиться вiдрахування коштiв iз заробiтку працiвника в розмiрi не бiльше 20 вiдсоткiв од суми,

що має бути виплачена йому кожного разу, а якщо шкоду за

ДисциплiнаОна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 465

подiяно розкраданням, а також за наявностi iнших вiдрахувань за виконавчими документами - не бiльше 50 вiдсоткiв.

Не допускаються вiдрахування з вихiдної допомоги, компенсацiйних ти iнших виплат, на якi згiдно з законодавством

стягнення не накладається.

<< | >>
Источник: В.З. Янчук. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. 1998

Еще по теме 5. Матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв сiльського господарства:

- Авторское право России - Аграрное право России - Адвокатура - Административное право России - Административный процесс России - Арбитражный процесс России - Банковское право России - Вещное право России - Гражданский процесс России - Гражданское право России - Договорное право России - Европейское право - Жилищное право России - Земельное право России - Избирательное право России - Инвестиционное право России - Информационное право России - Исполнительное производство России - История государства и права России - Конкурсное право России - Конституционное право России - Корпоративное право России - Медицинское право России - Международное право - Муниципальное право России - Нотариат РФ - Парламентское право России - Право собственности России - Право социального обеспечения России - Правоведение, основы права - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор России - Семейное право России - Социальное право России - Страховое право России - Судебная экспертиза - Таможенное право России - Трудовое право России - Уголовно-исполнительное право России - Уголовное право России - Уголовный процесс России - Финансовое право России - Экологическое право России - Ювенальное право России -