4. Договори щодо виробництва цукру, мясо-молочних та iнших харчових продуктiв

1. Серед цих видiв виробничо-господарськмх договорiв

провiдне мiсце належить договорам, що їх укладають КСГП,

ВСГК, ДСГП, АСГТ та селянськi (фермерськi) господарства з

пiдприємствами, на яких переробляється сiльськогосподарська сировина i виготовляються продукти харчування.

мелясу - для виготовлення рiзного виду печива та iнших виробiв; жом - корисний вид кормiв для великої рогатої худоби. На мясокомбiнатах провадиться забiй великої рогатої

худоби i свиней, виробляються мяснi продукти для харчування людей, а також сировина для легкої промисловостi. Визначне мiсце серед продуктiв харчування належить продукцiї

з молока, а також продукцiї з овочiв та фруктiв, винограду та

iн. Виробництво цiєї продукцiї є основними напрямами господарювання сiльськогосподарських пiдприємств, воно забезпечує роботою працiвникiв сiльського господарства i працiвникiв переробної промисловостi. Виробництво згаданої

продукцiї становить собою економiчну основу внутрiшньогосподарської дiяльностi пiдприємств-товаровиробникiв у

сферi внутрiшньогосподарської дiяльностi, надає їм можливiсть стати товаровиробником i брати участь у ринкових економiчних вiдносинах. Вона забезпечує їхню участь у сферi

зовнiшнiх господарчо-пiдприємницьких стосунках з переробними пiдприємствами як другою стороною в системi господарчо-пiдприємницьких вiдносин i таким чином призводить

до наповнення розвинутих ринкових економiчних вiдносин в

суспiльствi в цiлому.

Правове забезпечення функцiонування зазначених господарчо-пiдприємницьких вiдносин здiйснюється на основi

чинного законодавства, статуту кожного з субєктiв господарчо-пiдприємницької дiяльностi i цiлого ряду аграрно-договiр

Агрзрно-договiрнi зобовязання

них зобовязань. Саме договори мiж товаровиробником i переробним пiдприємством забезпечують достатньо йичерпяб

правове регулювання ринкових економiчних вiдносин м||(

ними.

Виробничо-пцшриємницька дiяльнiсть цукропереробних

заводiв, мясокомбiнатiв, маслозаводiв, овочеконсервних, виноробних та iнших пiдприємств, їхня органiзацiйно-комерцiйна дiяльнiсть щодо збуту (продажу) виробленої продукцiї

провадиться при обовязковому додержаннi законодавства

про якiсть та безпеку харчових продуктiв. Вiдповiднi правомочностi з цих питань визначенi Законом "Про якiсть i безпеку харчових продуктiв i продовольчої сировини", прийнятим Верховною Радою України 23 грудня 1997 р.

2. Аграрно-договiрнi зобовязання цукрокомбiнатiв (цукрозаводiв) i сiльськогосподарських пiдприємств, що займаються вирощуванням цукрових бурякiв, визначаються договором про вирощування, збирання i переробку цукрових бурякiв. Предметом договору є спiвробiтництво сторiн по вирощуванню i збиранню цукрових бурякiв, яке здiйснюється

сiльськогосподарським пiдприємством як товаровиробником,

що охоплюється вiдповiдним виробничим процесом видiлення найбiльш придатних для цього земельних площ, посiву,

обробiтку, боротьби з шкiдниками, збирання i зберiгання, доставки до переробного пiдприємства - цукрозаводу. Завод як

друга сторона приймає сировину, переробляє її i виробляє належну продукцiю. Метою договору є досягнення сторонами

оптимально можливої прибутковостi вiд, цього виробництва.

Термiн договору - один рiк.

Договором визначаються права та обовязки сторiн. Зокрема, господарство за власний рахунок доставляє буряки на

цукровий завод згiдно з дiючим стандартом i певної кiлькостi.

Наприклад, АСГТ "Карапишi" Миронiвського району Київської областi у 1998 р. поставив на завод 60 тис. кг бурякiв з

площi 400 га. Обсяг цукросировини визначається виходячи з

середньопосiвної площi та урожайностi за останнiх 5 рокiв.

Договором передбачено обовязок господарства вибрати рiв, номiрно належну кiлькiсть готової продукцiї, завершити виробництво цукру i жому до 1 квiтня, меляси - до 1 травня.

Якщо господарство з своєї вини не вибрало належну йому

продукцiю у зазначений термiн, воно передає заводу право її

продати по цiнi за домовленiстю.

544

Згiдно з договором вироблена продукцiя iз зданих на переробку цукрових бурякiв, крiм втрат при їх зберiганнi i залишених в рахунок вартостi технiчної переробки є власнiстю господарства.

жомом, мелясою, 31 вiдсоток - заводовi, а 69 вiдсоткiв господарству. При невиконаннi зазначених обсягiв розрахунки проводяться у спiiiпiдноiисннi: 40 вiдсоткiв на 60 вiдсоткiв

- цукром, жомом, мелясою. Вiдповiдно до договору Турбiвського цукрового заводу (замовник) i бурякосiючими К.СГП

Липовецького району Вiнницької областi, як виробниками

цукросировини, однiєю з його умов є визначення цукристостi

бурякiв. Виробники цукросировини зобовязанi доставляти

замовниковi цукровi буряки за загальною квотою базисної

цукристостi у 16 вiдсоткiв.

Договором мiж цукрозаводом (Замовником) i виробником

цукрових бурякiв (Господарством) визначаються умови i

порядок оплати вартостi зданої цукросировини. Так, згiдно з

договором мiж ВАТ Томашпiльського цукрового заводу i

КСГП iм. Котовського с. Комаргород Томашпiльського району

Вiнницької областi, на замовника накладається обовязок

оплатити виробниковi цукровi буряки, прийнятi для виробництва цукру за встановленою цiною в залежностi вiд цукристостi, але не нижче рiвня мiнiмальної оптової вiдпускної

цiни на цукровi буряки, встановленою мiжвiдомчою комiсiєю

з питань регулювання ринку цукру (84 гри., включаючи ПДВ,

за одну тону при базиснiй цукристостi).

Розрахунки з Виробником цукросировини здiйснюються

по мiрi надходження коштiв вiд реалiзацiї цукру на,

спецiальний рахунок Замовника, з якого 60 вiдсоткiв суми

одразу перераховується на спецiальний рахунок Виробника

цукросировини, а остаточнi розрахунки здiйснюються не пiзнiше 1-го травня ннсгунноiо року. В разi немовкливостi реалiзацiї цукру Замоиником, залишки передаються Виробниковi

цукросировини за його згодою за цiною мiнiмального рiвня

(190 грн., включаючи ПДВ, за одну тону) на суму еквiвалентну вартостi зданих бурякiв.

У звязку з фiнансовими труднощями, якi в цей час зазнають сiльськогосподарськi пiдприємства i цукровi заводи,

вони змушенi застосовувати взаєморозрахунки на давальницьких умовах, наприлад, визначенi договором мiж АСГТ

Аграрно-договiрнi зобовязання 545

"Карагiишi" Миронiвеького району Київської областi i ВАТ

"Лукацукор".

давальницьких умовах: цукром, жомом, пелясою у спiввiдношеннi 31 вiдсоток заводовi, а 69 вiдсоткiв - господарству.

При остаточних взаєморозрахунках замовник повертає товаровиробнику 50 вiдсоткiв вартостi доставки бурякосировини на цукровий завод.

Шляхом укладання договорiв регулюються взаємовiдносини мiж. сiльськогосподарським пiдприємництвом i СФГ, з одного боку, молокозаводом, надiленого правомочностями покупця молокосировини. Предметом таких договорiв є види

молокосировини, що її виробляє постачальник. Зокрема, молоко незбиране, молоко знежирене, вершки тощо. Постачай

ня на завод молокосировини провадиться за графiком, по.

годженим мiж сторонами. Постачальник зобовязаний поста

чати молокосировину за такою якiстю, яка визначаєтьсi

ГОСТом, наприклад, вершки iз коровячого молока ТУ 10.02.867-90. Кiлькiсть i якiсть сировини визначається у

присутностi представника покупця згiдно з чинними стандартами України.

На покупця покладаються обовязки вчасно прийняти сировину за узгодженим графiком, остаточно визначити кiлькiсть i якiсть у вiдповiдностi до вимог стандартiв, забезпечити

розвантаження, миття та дезинфекцiю автомолокоцистерн з

вiдмiткою у вiдповiдних документах, а також необхiднiстю надавати у разi необхiдностi транспорт для перевезення сировини. Результати приймання сировини оформляються актом,

який своєчасно надсилається постачальником.

Згiдно з договором цiни на сировину формуються в залежностi вiд якостi, кiлькостi та перiодичностi постачання. Покупець зобовязується своєчасно платити за сировину за погодженими сторонами цiнами, оформленi протоколом погодження цiн. Цiни на сировину вiдповiдно до взаємної домовленостi можуть змiнюватися залежно вiд сезону, умов ринку,

якостi i кiлькостi сировини. У випадках, коли сировина перевозиться транспортом товаровиробника, покупець вiдшкодовує витрати на автотранспорт вiдповiдно до калькуляцiї, але

не вище зазначених розцiнок з урахуванням ПДВ.

Сторона, яка заподiяла другiй сторонi своїми дiями збитїзи, зобовязана вiдшкодувати їх у повному обсязi.

18 В.

546 Роздiл XXV

3. За умов становлення ринкових економiчних вiдносин

сiльськогосподарськi пiдприємства з метою одержання кредитiв укладають договори лiзингу як новий вид договiрних зобовязань. Правове регулювання суспiльних вiдносин при

цьому провадиться у вiдповiдностi з нормами Закону "Про лi

зинг", який прийнятий Верховною Радою України 16 грудня

1997 р. Цей Закон визначає поняття лiзингу як рiзновиду цивiльно-правового договору, його економiчнi i правовi засади,

правомочностi сторiн та їхню вiдповiдальнiсть в разi порушення умов договору. Лiзингове зобовязання покликане

регулювати вiдносини з приводу пiдприємницької дiяльностi,

яка спрямована на iнвестування власних чи залучених фiнансових коштiв. Вона полягає в наданнi лiзингодавцем у виключне користування на визначений строк лiзингоодержувачу нерухомого або рухомого майна (сiльськогосподарських машин, устаткування, обладнання, транспортних засобiв тощо), г

Сiльськогосподарське пiдприємство правомочне укладати

з лiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, в результат

тi укладення якого лiзингоодержувач на своє замовлення

отримує в платне користування вiд лiзингодавця обєкт лiзингу на строк, не менший вiд строку, за який амортизується 60

вiдсоткiв вартостi обєкта лiзингу, визначеної в день укладення договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обєкту

лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiї договору фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв

вартостi обєкта лiзингу, визначеної в день укладення договору.

При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який

обєкт лiзингу (майно) передається в тимчасове користування, передбачає виплату лiзингових платежiв, якi покривають

повну вартiсть амортизацiї обладнання або бiльшу частину,

додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення

строку договору лiзингоодержувач може придбати обєкт договору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на

менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обєкт угоди лiзингодавцю.

Лiзингоодержувач має право придбати майно (обєкт лiзингу) у свою власнiсть i як субєкт права власностi передати

його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку має мiсце, так

званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважається лiзинг в раз>

Жграрно-договiрнi зобовязання 547

здiйснення його за участю субєктiв лiзингу на основi укладення багатостороннього договору на залучення одного або

кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iнвестуючи свої кошти. При цьому сума iнвестованих кредиторами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi

набутого для лiзингу майна.

Виконання договору лiзингу охоплює момент передачi

обєкта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно

до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi

договору майно зараховується на баланс лiзингоодержувача з

позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При

оперативному лiзингу майно залишається на балансi лiзингодавця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно

зараховується на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача

також iз зазначенням, що цс майно одержано в лiзинг,

Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладається

обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина

перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюється сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiрною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачуються лiзингодавцю як вiдсоток за залучений ним кредит для

придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як

винагороду за отримане в лiзинг майно; по-третє, вiдшкодування страхових платежiв за договором страхування обєкта

лiзингу, якщо обєкт застрахований лiзингодавцем; а також

iншi витрати лiзингодавця. Договором лiзингу визначаються

розмiри, спосiб, форма i строки внесення лiзингових платежiв

та умови їх перегляду.

Результативнiсть таких правовiдносин повязана iз здiйсненням певних юридичних дiй, зокрема, укладенням лiзингового договору, договору купiвлi-продажу обєкта лiзингу,

складання акту про прийняття обєкта лiзингу в експлуатацiю, укладення договору на технiчне обслуговування переданого на пiдставi договору лiзингу майна, укладення договору

на страхування обєкта лiзингу.

Виконання зазначених операцiй безпосередньо повязане

з використанням обєкта лiзингу. Сюди входить вiдображення лiзингових операцiй в бухгалтерському облiку i звiтностi.

На цьому етапi провадиться виплата лiзингодавцю лiзингових

платежiв, а пiсля закiнчення строку лiзингу вирiшується питання щодо подальшого використання обєкта лiзингу.

18

548

4. В системi аграрно-договiрних зобовязань сiльськогосподарських товаровиробникiв визначне мiсце належить їхнiм

договорам з мясокомбiнатами. Згiдно з договором товаровиробник (господарство) доставляє на мясокомбiнат заздалегiдь пiдготовлену для здачi партiю худоби, яку супроводжує

для здачi спецiальний представник. Здавана в обумовленi

строки худоба, птиця i мясо, мають вiдповiдати за.якiстю

дiючим стандартам, технiчним умовам, ветеринарним вимогам для забiйних ширин. Цiни на здавану живу худобу визначаються за домовленiстю мiж сторонами. ; , , :

Заготiвельник дотримується правил щодо прийняття худоби на забiй i переробки худоби не пiзнiше однiєї доби пiсля

закiнчення пятигодинного передзабiйного витримування,

необхiдного для проведення ветеринарного контролю. Мясокомбiнат розраховується за прийняту худобу згiдно з її вагою

та якiстю мяса, одержаного пiсля забою, не пiзнiше 10 днiв

пiсля переробки i оформлення приймально-здавальних документiв. Переробне пiдприємство зобовязане продати товаровиробниковi мясопродукти за оптово-вiдпускними цiнами в

межах 10 вiдсоткiв вiд вартостi проданої худоби.

За порушення договiрного зобовязання сторони несуть

певну вiдповiдальнiсть. За невиконання зобовязання по

прийманню худоби, передбаченого договором, заготiвельник

сплачує товаровиробниковi неустойку в розмiрi вартостi неприйнятої продукцiї за цiнами, визначеними в договорi. При

невиконаннi обсягiв, зазначених у договорi товаровиробник

сплачує мясокомбiнату неустойку в розмiрi вартостi недопоставленої продукцiї, за цiнами, обумовленими у договорi.

В умовах економiчних негараздiв сiльськогосподарськi

пiдприємства реалiзовують вироблену ними продукцiю тваринництва шляхом її обмiну на пальне i мастильнi матерiали,

запаснi частини до сiльськогосподарських машин, в порядку

плати за проведений ремонт технiки, автопокришки та iншi

подiбнi потреби. Так, мiж Вознесенською продовольчою компанiєю Миколаївської областi i колективним сiльськогосподарським пiдприємством у с. Воронiвка Вознесенського району була укладена угода, згiдно з якою продовольча компанiя брала на себе зобовязання поставити КСГП дизельне паливо, в кiлькостi 18205 лiтрiв за цiною 43 коп. за один лiтр,

включаючи ПДВ. КСГП с. Воронiвка розраховується за дизельне паливо мясом свиней у живiй вазi ii-и ВД-Ї категовїї

МгрЯнв-договiрнi зобовязання 549

за цiною 2,75 грн. за 1 кг, включаючи ПДВ, Всього >агя мяса

2847 кг. У разi невиконання договору сторони несуть мшнiоiiу

вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством,

5. Впровадження ринкових економiчних вiдносин нiигвлi

а R сiльському господарствi зокрема, є можливим при иiдiк

; бiдному розвитку продуктивних сил i виробничих пiдноси>!

певному станi економiки сiльськогосподарського тон.iронiї

робника, належному рiвневi рентабельностi i прибутко постi.

Вiдсутнiсть цих критерiїв у переважнiй частинi сiльськогосподарських пiдприємств (КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ) та селянських (фермерських) господарств змусили цих товаровиробникiв у своїх економiчних вiдносинах застосовувати договiр мiни (так званий бартер). Цi вiдносини за своєю юридичною сутнiстю є цивiльно-правовими вiдносинами i

регулюються нормами Цивiльного кодексу України (от. 241).

Згiдно з цiєю нормою за договором мiни проводиться обмiн

одного майна на iнше. Кожний з тих, хто бере участь у мiнi,

вважається продавцем того майна, яке вiн дає в обмiн, i покупцем майна, яке вiн одержує. У системi АПК внаслiдок застосування мiни майно переходить у власнiсть вiд однiєї сторони до другої. У разi, коли субєктом договору мiни є державне пiдприємство, майно переходить в його розпорядження на правi повного господарського вiдання. За договором

мiни кожна iз сторiн взаємно стає власником майна, одержаного нею в обмiн.

До взаємовiдносин, що складаються внаслiдок мiни майна

застосовуються вiдповiдно правила про договiр куiпiиii-чродажу, якщо iнше не випливає iз змiсту вiдносин сторiн.

У сучасних скрутних економiчних умовах сiльськогосподарськi пiдприємства, якщо в них немає коштiв, змушенi застосовувати обмiн своєї продукцiї на необхiднi для них виро>

би промисловостi (запаснi частини, автопокришки, пальнсi

мастильнi матерiали та iн.). Цi взаємовiдносини оформляюч-i

ся вiдповiдним договором. г1

Наведемо приклад такого договору. Мiж Вознесенською

продовольчою компанiєю (постачальник) i КСГП "Дружба"

(пiдприємець) було укладено договiр про те, що постачальник

надає господарству дизельне паливо, а господарспю за це

розраховується таким чином: за 1 кг яловичини 1 категорiї 5,5 кг палива; за 1 кг яловичини II категорiї - 4,9 кг палива;

у грошовому виразi 1 кг яловичини i категорiї оцiнюється у

550

2,863 грн.; 1 кг яловичини II категорiї - у 2,55 iрн.iвжгятовичини худої - 1,3 грн. .. .; .i;,

У виробничо-пiдприємницькiй практицi трапляються випадки придбання сiльськогосподарської продукцiї також

шляхом обмiну. Так, АСГТ "Карапишi" Миронiвського району Київської областi 20 листопада 1998 р. уклало договiр мiни

з ДП "Ера". Згiдно з договором ДП "Ера" реалiзує покупцевi комбайн "Рось-2", а покупець надає за цей комбайн

14,5 тис. кг цукру. г

Ще один приклад. У 1997 р. ПВФ "Елен-96" уклало договiр мiни з СФГ "Скiф", згiдно з яким останнє передає своєму

контрагенту сiльськогосподарську продукцiю в обмiн на нафтопродукти. Нафтопродукти повиннi вiдповiдати вимогам

ГОСТу. Господарство по факту одержання нафтопродуктiв

передає до 1 жовтня 1998 р., у спiввiдношеннi: за 1 т дизельного палива 2,1 т насiння соняшнику. Господарство здiйснює

оплату за навантаження насiння соняшнику.

З метою лiквiдацiї заборгованостi мiж пiдприємствомборжником i пiдприємством-кредитором укладаються вiдповiднi угоди. Так, Українсько-югославсько-лiванське спiльне

пiдприємство "Хортиця-Агро" i ВАТ "Родiна" Василiвського

району Запорiзької областi уклали додаткову угоду про лiквiдацiю заборгованостi з боку ВАТ "Родiна". Останнє бере на

себе зобовязання поставляти сiльськогосподарську продукцiю на переробнi пiдприємства в межах Запорiзької областi.

Господарство "Родiна" за свiй рахунок доставляє насiння соняшнику i самостiйно здає його на рахунок (картку) "Хортиця-Агро". Якiсть здаваного насiння соняшнику повинна вiдповiдати вимогам ГОСТу на вiдповiдну продукцiю.

Розмiр заборгованостi, що переходить на 1998 р., фiксується в актi звiрки, який пiдписується сторонами за результатами

розрахункiв у 1997 р. Заборгованiсть становить 47,23 т насiння соняшнику. Покриття заборгованостi в 1998 р. провадиться в розмiрi заборi он.iностi за 1997 р., збiльшеної в 1,5 раза, що становитиме 70,845 т насiння соняшнику на суму

22320 грн., у тому числi ПДВ в сумi 3720 грн. по цiнi

315,08 грн. за 1 тону. Згiдно з договором, в першу чергу оплачуються штрафнi санкцiї, а пiсля цього - основний борг.

iз змiсту цiєї угоди стосовно санкцiї в розмiрi 50 вiдсоткiв

необхiдно зробити висновок, що спiльне українсько-югославсько-лiванське пiдприємство "Хортиця-Агро" по-хижацько

Аграрно-договiрнi зобовязання

му обирає ВАТ "Родiну", що в цьому районi панує байдуже

ставлення до стану сiльського господарства п цiлому i захисту

майнових прав та iнтересiв сiльськогосподарських товаровиробникiв та їх працiвникiв, вiдсутня елементарнiї юридична

грамотнiсть керiвникiв ВАТ та таке необхiдне при подiбного

роду укладаннi договорiв юридичне обслуговування акцiонерних товариств.

5. Договори виробничо-технiчного обслуговування

1. Належне та безперебiйне виробниче функцiонування

сiльськогосподарських пiдприємств можливе за наявностi

розгалуженої системи їх високоякiсного та своєчасного ниробничо-технiчного обслуговування (технiчного сервiсу). Нинi його здiйснюють державнi, державно-коопсративнi, кооперативнi та приватнi агротехсервiснi пiдприємства, а також окремi громадяни.

"Технiчний сервiс" - ємке поняття, що охоплює комплекс робiт процедурного i власне виробничого характеру, надання рiзних послуг, навчання i перепiдготовку кадрiв. Крiм

того, воно поширюється на передпродажну процедуру, пiдписання приймально-передавальних документiв, доставляння

споживачевi машин та устаткування, навчання керуванню

транспортними засобами з видачею вiдповiдних документiв,

припинення експлуатацiї цих засобiв пiсля 50 та 200 годин

роботи, їх технiчний огляд, дiагностику тощо. Технiчний сервiс сiльськогосподарських пiдприємств здiйснкмться на пiдставi договору виробничо-тсхнiчного обслуговування (сервiс,

виконуваний окремими громадянами, - на пiдставi договору

пiдряду).

За договором на ремонт i технiчне обслуговування внутрiшньогосподарських мелiоративних мереж виконавець зобовязаний, зокрема, виконувати весь комплекс робiт у строки, передбаченi вiдповiдною проектно-кошторисною документацiєю та графiком. Так, вiн має проводити очищення каналiв, а також ремонт гiдроспоруд, стацiонарних насосних

станцiй, свердловин вертикального дренажу, закритої мережi;

здiйснювати пусконалагоджувальнi роботи i профiлактичне

обслуговування насосних станцiй та свердловин вертикального дренажу; виконувати ремонтнi роботи i технiчне обслуговування з додержанням ТУ, норм i правил, а також доглядати

552

за мелiоративними системами i готувати проектно-ковїторисну документацiю на ремонт i догляд за системами.

Замовник зобовязаний повiдомляти виконавця про готовнiсть площ для проведення робiт iз ремонту й технiчного обслуговування, надавати цi площi виконавцевi у строки, обумовленi графiком, своєчасно проводити комплекс агромелiоративних робiт iз догляду за посiвами i вирощування сiльськогосподарських культур, контролювати виконання робiт

виконавцем, приймати виконанi роботи й оплачувати їх.

Договiр виробничо-тсхнiчного обслуговування передбачає

ремонт тракторiв, автомобiлiв, комбайнiв, iншої технiки, двигунiв, агрегатiв, вузлiв, устаткування; технiчне обслуговування (ТО) машинно-тракторного парку, автомобiлiв, устаткування тваринницьких ферм i нафтогосподарств; виконання

монтажних, спецiальних будiвельних, пусконалагоджувальних робiт; перевезення вантажiв транспортними засобами виконавця; пiдготовку i перепiдготовку водiїв, механiзаторiв,

робiтникiв iнших професiй. Залежно вiд потреби зазначенi

види робiт можуть бути як самостiйним, так i комплексним

предметом договору.

Так, ремонтнi роботи передбачаються виходячи з потреб

аграрного пiдприємця. В договорi зазначаються стандарти i

ТУ, яким мають вiдповiдати машини та агрегати при здаваннi

в капiтальний i/чи поточний ремонт i при випуску з нього.

Види i якiснi показники ремонтних робiт, що на них вiдсутнi

стандарти i ТУ, визначаються замовленням, погоджуються з

виконавцем i додаються до договору. Ремонт виконується з

суворим додержанням стандартiв i ТУ та в чiтко визначенi

строки вiд дня прийняття машин та агрегатiв. Зокрема, капiтальний ремонт тракторiв, автомобiлiв i комбайнiв має виконуватись у строк до ЗО днiв, а поточний - до 15 днiв; капiтальний ремонт автомобiлiв КамАЗ, тракторiв типу К-700,

К-701, Т-4, Т-100, Т-150К - у строк до 40 днiв, поточний до 25 днiв; капiтальний ремонт електродвигунiв - у строк до

20 днiв, а водонагрiвальних котлiв - до ЗО днiв. Ремонт комплекту технологiчного устаткування тваринницьких ферм

(комплексiв), пiдприємств зi зберiгання й переробки сiльськогосподарської продукцiї має здiйснюватись у межах технологiчної перерви, але не повинен перевищувати 45 днiв.

Здавання-приймання в ремонт машин i агрегатiв оформляється актом на кожну машину i агрегат, що пiдписується

Агрврно-договiрнi зобовязання 553.

уповноваженими представниками замовника i виконавця. В

актi зазначаються технiчний стан i комплектнiсть машин (агрегатiв) та вид ремонту.

Якщо при здаваннi технiки в капiтальний ремонт буде виявлено потребу у проведеннi її поточного ремонту, уповноваженi представники сторiн мають скласти вiдомiсть дефектiв,

яку слiд враховувати при визначеннi кошторису ремонтних

робiт. ,

У договорi визначаються обсяг (кiлькiсть машин, агрегатiв, що потребують ремонту), види, календарнi строки (час

здачi в ремонт i термiн його закiнчення) i загальна вартiсть

робiт.

На виконавця покладається обовязок провести роботи у

визначений договором строк i пiдготувати вiдремонтованi машини та агрегати до передачi замовниковi з додержанням вимог стандартiв i ТУ. Вiдремонтована технiка має бути вiдрегульованою, змащеною, заправленою маслом i пальним згiдно з

ТУ. Виконавець повинен гарантувати належну роботу машин

i агрегатiв при додержаннi замовником правил їх технiчної

експлуатацiї протягом строку, передбаченого ТУ.

Аграрнi пiдприємцi зобовязанi пiдготувати машини та агрегати до ремонту вiдповiдно до ТУ i доставити їх у пункт, передбачений договором. У зазначений в договорi строк пiсля

одержання повiдомлення вони мають прийняти вiдремонтованi машини та агрегати, оплатити вартiсть робiт i вивезти їх.

Якщо при прийманнi вiдремонтованої технiки буде виявлено

її невiдповiднiсть стандартам чи ТУ, виконавець повинен термiново усунути вади за власний рахунок. Ра:юм iз капiтально

вiдремонтованими тракторами, автомобiлями, комбайнами,

складським обладнанням i двигунами виконавець передає аграрному пiдприємцевi заповнений паспорт (формуляр) i гарантiйний талон, а разом з iншими вузлами та агрегатами i

нескладським устаткуванням - гарантiйний талон.

2. Технiчне обслуговування може бути самостiйним предметом договору. Згiдно з ГОСТом 18.322-78 система технiчного обслуговування машин - це сукупнiсть взаємоповязаних засобiв, документацiї з технiчного обслуговування i ремонту, а також виконавцiв для пiдтримання i вiдновлення

.Якостi виробiв. Пiд технiчним обслуговуванням слiд розумiти

комплекс операцiй з вiдновлення працездатностi або справжностi машин чи iншого устаткування пiд час їх використання

554

Роздiл!ЗЙУ

за призначенням. Вiдповiдно до ГОСТу 27.002-83 працездатнiстю обєкта визнається такий його стан, за якого всi параметри, що характеризують здатнiсть виконувати завдання та

функцiї, вiдповiдають вимогам нормативно-технiчної або

конструкторської документацiї. Справнiсть обєкта не завжди

означає його працездатнiсть.

За договором, предметом якого є виконання робiт iз технiчного обслуговування машинно-тракторного парку, автомобiлiв, устаткування тваринницьких ферм i нафтогосподарств, виконавець бере на себе зобовязання забезпечити високоякiсне технiчне обслуговування машин та устаткування

вiдповiдно до стандартiв, ТУ, правил та iнструкцiй, а також

здiйснити своєчасне усунення несправностей машин у процесi їх експлуатацiї. Роботи здiйснюються як у майстернях виконавця, так i безпосередньо на мiсцi (в аграрному пiдприємствi) силами i засобами спецiалiзованих бригад виконавця.

Поставлення тракторiв, автомобiлiв, комбайнiв та iнших

машин на технiчне обслуговування здiйснюється вiдповiдно

до стандартiв, правил та iнструкцiй. Строки поставлення визначаються за фактичним наробiтком (у кiлограмах використаного дизельного палива, мотогодинах, умовних еталонних i

фiзичних гектарах оранки), а також за встановленою стандартами i ТУ перiодичнiстю. Поставлення машин i устаткування

на комплексну дiагностику здiйснюється пiсля вироблення

гарантiйного залишкового ресурсу, зазначеного в актi технiчного стану. Машини та устаткування ставляться на ремонт

тiльки пiсля закiнчення мiнiмально допустимого гарантiйного

залишкового ресурсу за висновком майстра-дiагностика.

Перiодичне технiчне обслуговування автомобiлiв iз поелементною та/чи комплексною дiагностикою виконується

вiдповiдно до стандартiв, ТУ, правил та Положення про технiчне обслуговування i ремонт рухомого складу автомобiльного транспорту в сiльському господарствi в такi строки вiд

дня їх прибуття на станцiю технiчного обслуговування: ТО-1

всiх автомобiлiв, крiм автобусiв, - не бiльше 3 годин; ТО-1

всiх автобусiв - не бiльше 6 годин; ТО-2 всiх автомобiлiв,

крiм автобусiв, - не бiльше 8 годин; ТО-2 всiх автобусiв - не

бiльше 12 годин.

Пiдприємства-виконавцi гарантують безвiдмовну роботу

вузлiв i агрегатiв автомобiлiв, якi пройшли ТО-2, до чергового

такого обслуговування. Виконання робiт iз технiчного обслу

,,555

Аграрно-договiрнi зобовязання

говування, усунення несправностей машин, ЬiТКування i

поточного ремонту автомобiлiв, якi виконуються силами i

коштом виконавця, оформляється актом, що пiдписується

представниками обох сторiн.

На кожну машину, устаткування, що пройшли комплексну технiчну дiагностику, виконавець видає замовниковi акт

технiчного стану з зазначенням гарантованого залишкового

ресурсу, а на машини та обладнання, що пiдлягають ремонтовi, -- акт технiчного стану з зазначенням виду i перелiку основних ремонтних робiт, у яких є потреба. Належним чином

Оформлений акт є пiдставою для надiслання виконавцем замовниковi рахунку на оплату виконаних робiт.

Якщо при прийманнi робiт буде встановлено, що вони виконанi недоброякiсно, сторони мусять скласти акт, у якому

мають бути зазначенi виявленi дефекти i строки їх усунення.

При виникненнi спору створюється комiсiя з представникiв

сторiн, райуправлiння сiльського господарства та держтехнагляду. Рiшення комiсiї є остаточним. Вади усуваються за рахунок виконавця.