1. Державне сiльськогосподарське пiдприємство як субєкт майнових прав

1. Пiд правовим режимом майна державного сiльськогосподарського пiдприємства розумiється сукупнiсть правових

норм, якими забезпечується поєднання права державної

власностi з правом повного господарського вiдання пiдприємства закрiпленим за ним державним майном; права та

обовязки пiдприємства як юридичної особи, його органiв управлiння i трудового колективу щодо використання майна i

розпорядження ним у процесi виробництва i соцiальної дiяльностi; майновi вiдносини з iншими юридичними особами i

громадянами, а також встановленi правовими засобами порядок i умови гарантування права державної власностi та майнових прав ДСГП, захисту права державної власностi i майнових прав та iнтересiв пiдприємства, його трудового колективу i працiвникiв.

Право власностi в Конституцiї України розглядається

крiзь призму права його субєктiв.

записано, що всi субєкти права власностi рiвнi перед законом. Про право державної та комунальної власностi йдеться в

ст. 40 Конституцiї, в якiй сказано, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися обєктами права

державної та комунальної власностi вiдповiдно до закону.

Згiдно з Законом "Про власнiсть" (ст. 31) державна власнiсть

в Українi за видами дiлиться на загальнодержавну (республiканську) i комунальну.

Державне сiльськогосподарське пiдприємство є субєктом

майнових прав у цiлому як юридична особа. Пiдприємство

виступає як субєкт господарювання, створений власником.

Правомочнiсть пiдприємства як субєкта майнових прав у

господарськiй i соцiальнiй дiяльностi визначається його галузевою право- i дiєздатнiстю. Це означає, що пiдприємство як

255

Правовий режим майна ДСГП

субєкт права, маючи в своєму користуваннi й розпорядженнi

майно, повинно використовувати його виключно на цiлi, передбаченi статутом господарства, в першу чергу на вироблення сiльськогосподарської продукцiї з метою отримання прибуткiв i забезпечення країни продовольством i сировиною для

легкої, харчової та iнших галузей промисловостi.

[ пiдприємство як самостiйний i повновладний субєкт речових, майнових прав може вступати в майновi вiдносини з iншими юридичними особами (державними, колективними i

громадськими органiзацiями), а також iз громадянами, в тому

числi з працiвниками i державними органами, мати повязанi

i цим права i обовязки, вiдповiдати за своїми зобовязаннями, вимагати захисту порушених прав. Оскiльки майновi вiдносини пiдприємства регулюються не тiльки цивiльним, а й

iншими галузями права, то й правосубєктнiсть його як учасника майнових вiдносин грунтується на нормах рiзних галу

;iей права.

| 2-У нормах цивiльного права закрiплено основнi положення права державної власностi та права повного господарського вiдання майном, основнi завдання пiдприємства як

виробника товарної сiльськогосподарської продукцiї, основи

взаємовiдносин iз радами, з iншими державними органами i

громадянами. Норми цього права дають визначення юридичної особи, розкривають змiст i обсяг прав та обовязкiв пiдприємства як юридичної особи в майнових вiдносинах, конкретизують поняття права державної власностi та права повного господарського вiдання, регулюють взаємовiдносини

пiдприємства як юридичної особи з власником, iншими юридичними особами i громадянами, встановлюють порядок i

правила участi пiдприємства в господарсько-майнових вiдносинах в умовах переходу до ринкової економiки, вiдповiдальнiсть за невиконання зобовязань, передбачають захист майнових прав радгоспу у вiдносинах з iншими юридичними особами i громадянами.

Вiдносини власностi завжди мають обєктом речi, матерiальнi предмети. Цi положення повною мiрою стосуються й

характеристики обєкта майнових вiдносин пiдприємств, за

якими майно закрiплено з правом повного господарського вi

1 Див.: Семччк В. Й. Имущественмяе правоотношения в сельском хозяи<. гве. - К., 1984. - С. 64-67.

256

Роздiл XII

дання. Суспiльнi вiдносини, обєктом яких є предмети матерiального свiту, розумiються як вiдносини мiж людьми, юридичними особами щодо речей, предметiв у звязку зi здiйсненням права володiння, користування i розпорядження

ними.

До обєктiв права державної власностi належать основнi

засоби виробництва у сiльському господарствi, транспорт, а

також iнше майно, необхiдне для :iдiйснення статутних завдань пiдприсмстиа.

ст. 10 Закону "Про пiдприємства в Українi" вiдображається в

самостiйному балансi пiдприємства.

3. Перелiк обєктiв майнових прав пiдприємства спрямований на забезпечення майновими засобами виконання завдань сiльськогосподарської дiяльностi. Це повязано з використанням землi для виробництва сiльськогосподарської продукцiї, iнших видiв дiяльностi, не забороненої законодавством. У законодавчих актах немає перелiку майна, яке

належало б виключно до обєктiв майна сiльськогосподарських пiдприємств.

Проте, виходячи зi статутних цiлей i завдань пiдприємства,

можна говорити про його основний перелiк. До нього вiдносять будiвлi та споруди, зокрема ферми, комори, гаражi, майстернi, електричнi мережi, трактори, комбайни, устаткування, транспортнi засоби, робочу i продуктивну худобу, багаторiчнi насадження, мелiоративнi та iригацiйнi споруди, вироблену продукцiю, грошовi кошти, акцiї та iншi цiннi папери,

iнше майно, закрiплене за пiдприємством або ж придбане

ним на законних пiдставах.

Основним критерiєм подiлу майнових прав пiдприємства

на вiдповiднi майновi обєкти є правова оцiнка джерел формування майна. Вiдповiдно до п. З ст. 10 вищезгаданого Закону такими джерелами можуть бути:

- грошовi кошти i матерiальнi внески засновникiв;

- доходи, одержанi вiд реалiзацiї продукцiї, робiт, послуг,

а також вiд iнших видiв господарської дiяльностi; у

- доходи вiд цiнних паперiв;

- кредити банкiв та iнших кредиторiв;

- капiтальнi вкладення й дотацiї з бюджетiв;

257

Правовий режим майна ДСГП

- безкоштовнi чи благодiйнi внески органiзацiй, пiдприємств i громадян;

- iншi джерела, не забороненi законодавчими актами.

Законодавче закрiплення джерел формування майна пiдприємства є однiєю з форм розширення господарської самостiйностi ДСГП. Тепер вони самi вирiшують питання про тi

чи iншi види майна, що їх пiдприємство може придбати з

правом повного господарського вiдання.

з мiркувань розвитку пiдприємництва, пiдприємство може

вступати в майновi вiдносини з iншими юридичними особами i громадянами та разом iз ними набувати окремi майновi

обєкти. Закон "Про власнiсть" (ст. 3) передбачає, що майно

може належати за правом спiльної (часткової або сумiсної)

власностi юридичним особам i громадянам.

Це припиле стосуспля i прана повного господарського вiдiпшя в радi, якщо пiдприємство набуває певне майно спiльно з iншими державними пiдприємствами. Дане майно може

належати декiльком державним пiдприємствам за правом

спiльного (часткового або сумiсного) повного господарського

пiдниня. На таких правових засадах окремий будинок чи iншi

споруди можуть бути на балансi двох чи трьох пiдприємств,

органiзацiй. На базi обєднання майна рiзних форм власностi

(iмiшана форма власностi) можуть створюватись i функцiонувати спiльнi пiдприємства з участю державних i недержавних пiдприємств.

Як субєкт права пiдприємство має право в межах, передбачених Законом "Про пiдприємства в Українi" i своїм статутом, продавати i передавати iншим пiдприємствам, органiзацiям i установам, обмiнювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно в тимчасове користування чи позичати належнi йому будови, споруди, устаткування, транспортнi засоби,

iнвентар, сировину та iншi матерiальнi цiнностi, а також списувати їх з балансу, якщо iнше не передбачено законодавчими актами i Статутом радгоспу.

4. Пiдприємство має право, якщо iнше не передбачено

його статутом, здавати в оренду громадянам засоби виробництва та iншi матерiальнi цiнностi, за винятком тих, якi вiдповiдно до законодавства не можуть бути в їх власностi чи користуваннi. Воно може передавати громадянам окремi матерiальнi цiнностi й безкоштовно. Майно може передаватись громадянам, по-перше, - з дозволу власника, а по-друге - у

Ч i). Янчук

258

РОЗДiЛ XII

випадках, не заборонених законодавством. А втiм, Декретом

Кабiнету Мiнiстрiв України пiд 15 iрудня 1992 р. "Про управлiння майном, що є у загально-державнiй власностi" заборонено пiдприємствам, майно яких належить до загальнодержавної власностi, передавати безоплатно закрiплене за ними

майно iншим пiдприсмстним, органiзацiям i установам, а також громадянам.

За певних умоп майновi нiлносини можуть складатись мiж

пiдприємством i його трудовим колективом.

форма таких вiдносин. Як пiдемо, трудовий колектив не є

юридичною особою, а тому ча шгпльними правилами самостiйно не може вступати в майновi вiдносини, мати певнi

права i нести вiдповiдальнiсть. Але законодавчi акти передбачають винятки. Перший iз них, коли вiдповiдно до п. З ст. 18

Закону "Про пiдприємства в Українi" у випадках, передбачених статутом, частина чистого прибутку може передаватись у

власнiсть трудового колективу. Другий: вiдповiдно до ст. 37

Закону "Про власнiсть" колектив державного пiдприємства

має право вимагати передачi пiдприємства в оренду або ж перетворення його в iнше пiдприємство, засноване на колективнiй власностi, у разi прийняття рiшення державним органом, уповноваженим управляти державним майном, або ж

якщо державне пiдприємство буде визнане неплатоспроможним (банкрутом) за умови прийняття на себе боргiв банкрута

i згоди кредиторiв. При задоволеннi вимог трудового колективу вiн проводить органiзацiйнi заходи щодо створення нового пiдприємства, яке буде функцiонувати на правi колективної власностi. Третiй випадок: за часткового викупу майна

пiдприємства його колектив вiдповiдно до п. З ст. 15 вищезгаданого Закону набуває права спiввласника, а пiдприємство статус спiльного власника. У цьому разi змiнюється структура

органiв управлiння пiдприємством та їх компетенцiя по управлiнню майном.

Одним iз важливих напрямiв розширення прав i самостiйностi пiдприємства як державного є його право на випуск

цiнних паперiв, а також на залучення додаткових грошових

коштiв iнших пiдприємств i громадян з метою розширення i

вдосконалення виробництва та соцiального розвитку трудового колективу.

5. Пiдприємство реалiзує свою продукцiю за цiнами i тарифами, якi встановлюються самостiйно чи на договiрнiй осно

Прааовий режим майна ДСГП 259

вi. Державнi цiни i тарифи застосовується лише у випадках,

передбачених законодавчими актами, наприклад, у разi реалiзацiї окремих видiв продукцiї державi на виконання державного замовлення.

В умовах ринкової економiки пiдприємство здiйснює матерiально-технiчне забезпечення власного виробництва i капiтального будiвництва через систему прямих угод (контрактiв) або ж через товарнi бiржi та iншi посередницькi органiзацiї.

державного замовлення.

Розподiл одержаних доходiв та порядок їх використання

встановлюється власником або ж уповноваженим органом

вiдповiдно до статуту пiдприємства. Державний вплив на вибiр напрямiв i обсягiв використання прибуткiв здiйснюється

через податки, податковi пiльги, а також економiчнi санкцiї.

Трудовий колектив самостiйно розпоряджається лише тiєю

частиною прибутку, яка у випадках, передбачених статутом,

i Передається в його власнiсть. Порядок розподiлу i викорис

|мiiпя її вирiшується радою чи зборами (конференцiєю) ко

|рвктиву пiдприємства.

р> 9. Правовий режим майна пiдприємства визначається правилами, якими регулюються його майновi вiдносини з працiвниками i, насамперед, iз питань оплати працi та розподiлу

i мiж ними частини прибутку. В умовах розширення господарських прав пiдприємства i трудового колективу пiдприємство

самостiйно встановлює фонд оплати працi без обмеження його зростання з боку державних органiв.

При переходi до ринкової економiки складаються майновi

вiдносини також у процесi зовнiшньоекономiчних звязкiв

.пiдприємства. Його права i з цих питань значно розширенi.

Такi вiдносини здiйснюються згiдно iз спецiальними законодавчими актами, зокрема Законом "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", прийнятим Верховною Радою України 16

квiтня 1991 р. Одними з основних принципiв майнових вiдносин пiдприємства є: принцип суверенiтету народу України

у здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, принцип свободи зовнiшньоекономiчного пiдприємництва, принцип

юридичної рiвностi й недискримiнацiї всiх учасникiв зовнiшньоекономiчних звязкiв та принцип еквiвалентностi обмiну,

неприпустимостi демпiнгу при вивезеннi товарiв. Для право

9

РоздiлXII

вого режиму майна пiдприємства важливе значення мають такi вимоги Закону, як виключне право власностi субєктiв такої дiяльностi на всi одержанi ними результати дiяльностi та

забезпечення рiвного захисту псiх субєктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Одним iз засобiв захисту майнових прав

пiдприємства є правило, за яким валютна виручка зараховується на його валютний балансовий рахунок i використовується ним самостiйно.