§ 26. Органи та посадові особи, правомочні вирішувати справи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення.
Суб'єктом права покарання за АП є держава в особі органів адміністративної юрисдикції, від імені котрих і застосовується адміністративне стягнення(для порівняння, кримінальне покарання застосовується судом від імені держави).
Стосовно до обсягу юрисдикції повноважень:1.Органи,спецўально утворені для реалізації функцій юрисдикції (адміністративні комісії, судді загальних судів, суди (у повному складі) або спецуповноважений суддя в справах адміністративних проступків неповнолітніх);
2.Органи,які здійснюють юрисдикційні повноваження як продовження інших функцій управління (міліція, військомати, Державтоінспекція, органи транспорту, виконкоми сільських (селищних) Рад н. д.);
3.Громадські формування, яким передано адміністративно-юрисдикційні повноваження (комісії по боротьбі з пияцтвом, технічні інспектори рад профспілок з техніки безпеки).
§ 27. Загальна характеристика законодавства в сфері економіки.
Мета державного управління в сфері економіки полягає у необхідності забезпечення гармонійного розвитку суспільства, створенні умов для його внутрішньої і зовнішньої безпеки.
Новий етап у забезпеченню переходу від галузевого управління економікою, яке притаманне не ринковій економіці до функціонального управління економікою почався 15 грудня 1999р. коли був підписаний Указ ПУ №1573/99, згідно з яким почалася ліквідація галузевих міністерств, в тому числі і найбільше з них Мінпромполітики України, яке перетворене у Держкомітет з відповідною назвою і підпорядковане Міністерству економіки України, яке створюється на базі двох ліквідованих міністерств та трьох комітетів і в свою чергу буде координувати роботу 4-х державних комітетів, що безумовно підвищує роль цього міністерства в управлінні економікою. Отже, з 15 березня 2000р. (кінець терміну формування нових адміністративних структур) можна говорити про такі органи управління економікою:
КМУ- впливає на економіку шляхом розроблення та подання на розгляд ВР Програми своєї діяльності, через бюджетну політику, шляхом ініціювання змін до законодавства в сфері економіки. Координує роботу міністерств та державних адміністрацій, забезпечує реалізацію економічної політики держави.
Міністерство економіки України, яке діє на підставі Положення затвердженого 6 березня 1993р. з урахуванням Указу ПУ, згідно з яким це міністерство відіграватиме ключову роль в управлінні економічними процесами в державі, є координатором серед органів, які здійснюють управління економікою, розробляє законопроекти, які регулюють взаємовідносини в економічній сфері, впливає на діяльність всіх об’єктів господарювання, не залежно від форм власності, шляхом розробки положень, які регламентують застосування законодавства в сфері економіки в конкретних ситуаціях. Міністерство розробляє програми економічного розвитку. Наряду з Мінфіном погоджує передачу державних об’єктів до комунальної власності, з одного відомства в інше, узгоджує і передає на затвердження перелік стратегічно важливих підприємств та перелік об’єктів приватизація яких заборонена.
Законодавство в сфері економіки, основою якого є Конституція України, охоплює як економічні закони у власному значенні, так і інші нормативні акти, які регулюють економічну діяльність: це Постанови ВРУ з економічних питань, декрети КМУ, які приймались в період коли цьому органу ВРУ надавались певні повноваження, Укази ПУ прийняті в період дії перехідних положень конституції з економічних питань не врегульованих чинним законодавством, постанови і розпорядження КМУ та інших органів виконавчої влади, нормативні акти місцевих Рад і місцевих державних адміністрацій.
Об’єктивною ознакою законодавства в сфері економіки є множинність актів, що зумовлено наступним: наявністю різних форм власності, реформуванням економіки, застосуванням економічного законодавства колишнього Союзу, відсутність кодифікації цього законодавства.